22 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7527/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року в адміністративній справі №160/7527/25 (головуючий суддя першої інстанції - Златін С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2025 року № 056950001126 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати звернення, тобто з 04.02.2025 р., попередньо зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 15.12.1982 по 30.07.1988, з 10.01.1990 по 01.11.1990, з 03.02.1991 по 13.07.1992 та з 25.04.1994 по 12.01.1996.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2025 року № 056950001126 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.12.1982 по 30.07.1988, з 10.01.1990 по 01.11.1990, з 03.02.1991 по 13.07.1992 та з 25.04.1994 по 12.01.1996р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану 04.02.2025р.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт вказує, що 04.02.2025 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №056950001126 від 11.02.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 15.12.1982 по 30.07.1988, оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця (наказ від 09.02.1989); з 10.01.1990 по 01.11.1990, оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця (наказ 18.03.1992); з 03.02.1991 по 13.07.1992, оскільки відсутній наказ про звільнення - роботи з 25.04.1994 по 12.01.1996, оскільки між датою про прийняття на роботу та датою наказу про прийняття більше місяця (наказ 25.04.1995). Для зарахування вищезазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи, передбаченими Порядком № 637, які надані не були. Тому, оскаржуване рішення Пенсійного органу є законним та обгрунтованим, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.02.2025 року звернулася до Жовтоводського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2025 року № 056950001126 відмовлено заявниці у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Додатково вказано, що до страхового стажу не були враховані періоди роботи: з 15.12.1982 по 30.07.1988 (оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця, дата наказу про звільнення вказана як 09.02.1989 р.); з 10.01.1990 по 01.11.1990 (оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця, дата наказу про звільнення вказана як 18.03.1992 р.); з 03.02.1991 по 13.07.1992 (оскільки в трудовій книжці не зазначено наказу про звільнення взагалі); з 25.04.1994 по 12.01.1996 (оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця, дата наказу про звільнення вказана як 25.04.1995 р.)
Позивач з таким рішення не погодилась, вважає його необґрунтованим, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Чабаненко С.В., Сафронова С.В.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсійним органом не були враховані періоди роботи: з 15.12.1982 по 30.07.1988 (оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця, дата наказу про звільнення вказана як 09.02.1989 р.); з 10.01.1990 по 01.11.1990 (оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця, дата наказу про звільнення вказана як 18.03.1992 р.); з 03.02.1991 по 13.07.1992 (оскільки в трудовій книжці не зазначено наказу про звільнення взагалі); з 25.04.1994 по 12.01.1996 (оскільки між датою звільнення та датою наказу про звільнення більше місяця, дата наказу про звільнення вказана як 25.04.1995)
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Слід зауважити, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить всі необхідні записи, що підтверджують факт роботи позивачки у період з 15.12.1982 по 30.07.1988, з 10.01.1990 по 01.11.1990, з 03.02.1991 по 13.07.1992 та з 25.04.1994 по 12.01.1996р.
Судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги доводи відповідач, що в трудовій книжці позивача є в наявності певні недоліки в оформлені трудової книжки, оскільки наявність таких недоліків щодо заповнення трудової книжки не є підставою вважати, що вказані спірні періоди роботи не підтверджують факту перебування особи на відповідній посаді.
До того ж, обов'язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, а не на працівника.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З огляду на викладене, відповідач, відмовляючи зараховувати період роботи позивача з 15.12.1982 по 30.07.1988, з 10.01.1990 по 01.11.1990, з 03.02.1991 по 13.07.1992 та з 25.04.1994 по 12.01.1996 до загального стажу, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, рішення від 11.02.2025 року № 056950001126 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію.
Відповідач, виконуючи зазначене рішення суду, повинен буде спочатку здійснити зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи та прийняти рішення про призначення пенсії позивачу.
Слід звернути увагу на те, що суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення такої позовної вимоги.
Разом з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.12.1982 по 30.07.1988, з 10.01.1990 по 01.11.1990, з 03.02.1991 по 13.07.1992 та з 25.04.1994 по 12.01.1996, водночас, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, подану 04.02.2025, оскільки це є необхідним для повного захисту прав та законних інтересів позивача.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року в адміністративній справі №160/7527/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року в адміністративній справі №160/7527/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова