22 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33025/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року в адміністративній справі №160/33025/24 (головуючий суддя першої інстанції - Турлакова Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виключення із розрахунку моєї середньої заробітної плати при обрахунку та призначенні щомісячної страхової виплати періодів моєї не роботи з поважних причин, а саме з 01.09.2022 по 30.06.2023, пов'язаних з простоєм, оголошеним для мене Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв'язку з введенням на території України воєнного стану.
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок призначеної мені, ОСОБА_1 , щомісячної страхової виплати з дня її призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період з 01.09.2022 по 30.06.2023 у зв'язку із простоєм, оголошеним ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв'язку введенням на території України воєнного стану.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі №0400-010318-8/188183 від 18.09.2024 року, щодо виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов'язаних з простоєм, оголошеним на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати періоди простою з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 03.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 30.12.2022, з 02.01.2023 по 06.01.2023, з 09.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 03.03.2023, з 16.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 03.07.2023 по 31.07.2023, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт вказує, що згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12ААА №130111 від 25.07.2024 позивачу встановлена III група інвалідності за наслідками професійного захворювання та 65% втрати працездатності. Щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати позивача становить: 6894,52 грн. (10251,58*65%, де 10251,58 - середньомісячна заробітна плата за період з 01.07.2022 по 30.06.2023 з урахуванням осучаснення; 65% - втрата працездатності за наслідками професійного захворювання). В документах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначено, що у зв'язку зі збройною агресією проти України, та введення в Україні правового режиму воєнного стану, через зниження фактичного об'єму виробництва по структурним підрозділам комбінату було встановлено простій в роботі позивача з 01.07.2022 по 30.06.2023, зв'язку з чим підприємством проведено оплату праці позивача у розмірі 2/3 встановленого окладу. Пунктом 3 Порядку № 1266 зазначено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Перелік поважних причин є вичерпним, така причина як «простой» відсутня в наведеному переліку, відповідно, відсутні підстави для виключення часу простою з розрахункового періоду за який позивачу обчислено середню заробітну плату для визначення страхових виплат. Таким чином, дії відповідача є обґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 працювала на різних посадах в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та звільнена 31.07.2023 року.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №130111 від 25.07.2024 року позивачу встановлено 65% втрати працездатності безстроково та встановлена третя група інвалідності.
Відповідно до довідки від 06.09.2024 року №54-32, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_1 знаходилася на простоях за межами підприємства в періоди:
з 01.09.2022 по 30.09.2022 - розпорядження №1698 від 20.09.2022;
з 03.10.2022 по 31.10.2022 - розпорядження №1783 від 10.10.2022;
з 01.11.2022 по 30.11.2022 - розпорядження №1930 від 14.11.2022;
з 01.12.2022 по 30.12.2022 - розпорядження №2088 від 12.12.2022;
з 02.01.2023 по 06.01.2023 - розпорядження №101 від 16.01.2023;
з 09.01.2023 по 31.01.2023 - розпорядження №101 від 16.01.2023;
з 01.02.2023 по 28.02.2023 - розпорядження №263 від 14.02.2023;
з 01.03.2023 по 03.03.2023 - розпорядження №380 від 06.03.2023;
з 16.05.2023 по 31.05.2023 - розпорядження №685 від 04.05.2023;
з 01.06.2023 по 30.06.2023 - розпорядження №905 від 06.06.2023;
з 03.07.2023 по 31.07.2023 - розпорядження №1021 від 28.06.2023.
Означені розпорядження з додатками до них долучені і до матеріалів справи.
16.09.2024 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення страхової виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), що стався за час роботи на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Відповідач листом №0400-010318-8/188183 від 18.09.2024 року повідомив позивача, що жодним нормативно-правовим документом не віднесено до поважних причин простій (не з вини або вини працівника). Відповідно запису у трудовій книжці та акту розслідування професійного захворювання розрахунковим періодом є 01.07.2022 року по 30.06.2023 року. Щомісячні страхові виплати нараховані позивачу у повному обсязі та перераховуються на особистий рахунок позивача, відкритий у АТ КБ «УкрСиббанк» своєчасно.
Не погоджуючи з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Чабаненко С.В., Сафронова С.В.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України від 23.09.1999 року №1105 - XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №1105 - XIV; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1105-XIV загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Страхові випадки:
за соціальним страхуванням від нещасного випадку - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;
за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону страхових виплат.
Відповідно до статті 2 Закону №1105-ХІV законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про соціальне страхування, застосовуються норми міжнародного договору.
Частиною першою статті 9 Закону №1105-ХІV передбачено, що застрахована особа має право на: безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, а також роз'яснень з питань соціального страхування; отримання у разі настання страхового випадку страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; послуги з реабілітації у сфері охорони здоров'я, що надаються відповідно до вимог Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я»; послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію; відшкодування під час проходження реабілітації у сфері охорони здоров'я і професійної реабілітації витрат на проїзд до місця проведення реабілітації чи навчання та у зворотному напрямку, на проїзд особи, яка її супроводжує; забезпечення допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до вимог законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»; оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.
Відповідно до статті 29 Закону №1105-ХІV страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Згідно із статтею 30 Закону №1105-ХІV, страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із: 1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу; 5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 32 Закону №1105-ХІV передбачено, що Медико-соціальна експертиза стійких обмежень життєдіяльності потерпілих здійснюється МСЕК відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я, з урахуванням (за наявності) результатів заключного реабілітаційного обстеження після надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною командою реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, внесеного до індивідуального реабілітаційного плану. Огляд потерпілого, складання, внесення змін до індивідуальної програми реабілітації проводиться МСЕК відповідно до законодавства. Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, страховика чи інших заінтересованих осіб, а у випадках, передбачених законом, - за клопотанням органів досудового розслідування або за рішенням суду (судді).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААА №130111 від 25.07.2024 року позивачу встановлено 65% втрати працездатності повторно внаслідок професійного захворювання.
Водночас, розрахунковим періодом, за який обчислено середню заробітну плату, є період з 01.07.2022 року по 30.06.2023 року.
Отже, спірним у цій справі є питання щодо не виключення відповідачем із розрахунку середньої заробітної плати позивача при призначенні щомісячної страхової виплати днів не роботи з поважних причин пов'язаних з простоєм, оголошеним ПАТ «АМКР» у зв'язку з простоєм на підприємстві з 01.09.2022 року по 31.07.2023 року внаслідок військовою агресією рф проти України, введенням в Україні воєнного стану та введенням особливого стану на підприємстві.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022 від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023, від 01.05.2023 року №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 року №49/2024 та від 06.05.2024 року №271/2024.
Відповідно до довідки від 06.09.2024 року №54-32, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ОСОБА_1 знаходилася на простоях за межами підприємства в періоди:
з 01.09.2022 по 30.09.2022 - розпорядження №1698 від 20.09.2022 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 03.10.2022 по 31.10.2022 - розпорядження №1783 від 10.10.2022 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 01.11.2022 по 30.11.2022 - розпорядження №1930 від 14.11.2022у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 01.12.2022 по 30.12.2022 - розпорядження №2088 від 12.12.2022 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 02.01.2023 по 06.01.2023 - розпорядження №101 від 16.01.2023 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 09.01.2023 по 31.01.2023 - розпорядження №101 від 16.01.2023 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 01.02.2023 по 28.02.2023 - розпорядження №263 від 14.02.2023 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 01.03.2023 по 03.03.2023 - розпорядження №380 від 06.03.2023 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 16.05.2023 по 31.05.2023 - розпорядження №685 від 04.05.2023 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 01.06.2023 по 30.06.2023 - розпорядження №905 від 06.06.2023 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини;
з 03.07.2023 по 31.07.2023 - розпорядження №1021 від 28.06.2023 у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та як наслідок відсутності постачання сировини.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
Згідно з частиною 8 статті 36 Закону №1105-XIV середньомісячна заробітна плата для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченою ним заробітною платою (або відповідною її частиною) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 (Далі - Порядок №1266).
Відповідно до п. 3 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). У такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 11 Порядку №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Відповідно до п. 12 Порядку №1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до п. 13 Порядку №1266 середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Приписами ч. 1 ст. 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Відповідно до ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу 25.07.2024 року встановлена третя група інвалідності за наслідками професійного захворювання та 65% втрати працездатності.
Крім цього, відповідачем був визначений середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому з урахуванням часу простою на підприємстві, оскільки на думку відповідача, простій не відноситься до поважних причин та не може бути виключений з розрахункового періоду.
Листом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 06.09.2024 року №54-32 підтверджено періоди, за яких позивач знаходилася на простоях за межами підприємства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Тобто, позивач не працювала у період з 01.09.2022 року по 31.07.2023 року не з власного бажання, а у зв'язку з оголошенням простою на підприємстві внаслідок впливу невідворотної сили спричиненої російською військовою агресією, що є поважною причиною, внаслідок якої місяці спірного розрахункового періоду вважаються такими, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, та повинні бути виключені з розрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати.
При цьому, нормативними актами не визначено обмеження щодо неможливості виключення певного періоду роботи застрахованої особи з розрахункового періоду, в якому вона не працювала з поважних причин, з підстав отримання застрахованою особою в цей період заробітної плати.
Крім того, пунктом 3 Порядку №1266 чітко зазначено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
При цьому, судом вірно враховано, що період простою внаслідок впливу невідворотної сили спричиненої російською військовою агресією з 01.09.2022 року по 31.07.2023 року не був безперервним, так як матеріалами справи, а саме: додатками до вищевказаних розпорядженнями ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» передбачені періоди простою: з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 03.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 30.12.2022, з 02.01.2023 по 06.01.2023, з 09.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 03.03.2023, з 16.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 03.07.2023 по 31.07.2023.
Відтак, вказані періоди простою у зв'язку із змінами умов праці, пов'язаними зі зниженням обсягів виробництва підприємства до технологічно можливого мінімуму у зв'язку з введенням на території України воєнного стану згідно з указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», підлягають виключенню із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/33025/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/33025/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова