22 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25052/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (суддя Сластьон А.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.09.2024 №047050028595 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 27.08.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що відсутність всіх необхідних підтверджуючих документів не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж позивача становить 31 рік 4 місяці 8 днів, пільговий стаж роботи відсутній.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.
27 серпня 2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком №047050028595 у зв'язку із відсутністю у позивача пільгового стажу.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 20.06.1995 до 06.06.1996, коли позивач працював слюсарем-ремонтником у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 27.03.1998 до 09.08.2000, коли позивач працював апаратником у виробництві титану та рідких металів, з 10.08.2000 до 09.11.2007, коли позивач працював апаратником-гідрометалургом у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс».
Вік заявника на момент звернення за призначенням пенсії - 50 років, страховий стаж - 31 рік 04 місяці 08 днів.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Статтею 62 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та п.3 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731.
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Як встановлено судом першої інстанції, наявна копія трудової книжки серії НОМЕР_1 містить записи про наступні періоди трудової діяльності позивача: запис №7-8 вказує, що позивач у період з 20.06.1995 до 06.06.1996 працював слюсарем-ремонтником у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Запис №13-17 підтверджує, що ОСОБА_1 з 27.03.1998 до 09.08.2000 працював апаратником у виробництві титану та рідких металів, запис №17-19 вказує, що з 10.08.2000 до 09.11.2007 позивач працював апаратником-гідрометалургом у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс».
Довідкою №478 від 18 вересня 2023 року підверджено трудову діяльність ОСОБА_1 на посадах за Списком №1 у період з 27.03.1998 до 09.08.2000, коли позивач працював апаратником у виробництві титану та рідких металів та у період з 10.08.2000 до 09.11.2007, коли позивач працював апаратником-гідрометалургом у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс».
В даній довідці вказано, що посада позивача належним чином атестована відповідно до наказу про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995, наказу про атестацію робочих місць №147 від 17.04.1997, №127 від 04.03.2002, наказу про атестацію робочих місць №127 від 04.03.20002, №336 від 20.09.2007.
Відповідно до даних довідки від 18.09.2023 №498, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.03.1998 до 09.11.2007 працював у цеху №2 апаратником у виробництві титану та рідких металів, наказ №163 від 27.03.1998.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що трудова книжка та вищевказані довідки позивача містять всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди, на посадах, які були належним чином атестованими, а основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд першої інстанції вірно врахував, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, та дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати до пільгового стажу позивача.
Як встановив суд першої інстанції, позивачем до заяви про призначення пенсії було надано уточнюючі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в яких зазначено реквізити наказів про проведення атестації робочих місць.
Суд першої інстанції вірно встановив, що атестація робочих місць проводилася, про що свідчать наявні в матеріалах справи накази.
Матеріали справи не містять доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного пільгового стажу №023-1058 від 20.06.2023 та №478 від 18.09.2023 щодо спірних періодів роботи позивача.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що спірний період трудової діяльності позивача з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.
Суд першої інстанції вірно встановив необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період трудової діяльності позивача з 20.06.1995 до 06.06.1996, з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007.
З урахуванням незарахованих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області періодів трудової діяльності позивача з 20.06.1995 до 06.06.1996 (11 місяців 07 днів), а також з 27.03.1998 до 09.08.2000 та з 10.08.2000 до 09.11.2007 (09 років 06 місяців), пільговий стаж позивача буде становити понад 10 років (з необхідних 10 років), що є достатнім для призначення пільгової пенсії за віком.
Суд також вірно зазначив, що з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 22 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш