21 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8035/25
Суддя І інстанції - Озерянська С.І.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 045650020041 від 18.02.2025 року, в якому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати пільговий стаж ОСОБА_1 , на підставі трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1997 року, та довідок № 34-1 та №34-2 від 07.08.2024 року, у розмірі 7 років 6 місяців 15 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 11.02.2025 року, згідно Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII та з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045650020041 від 18.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи з 31.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 11.08.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 28.02.2009 року, з 13.08.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2011 року по 07.09.2011 року, з 25.11.2013 року по 31.12.2013 року, з 06.08.2014 року по 31.12.2014 року, з 09.01.2015 року по 01.03.2015 року, з 10.04.2016 року по 02.08.2016 року, з 13.09.2016 року по 31.12.2016, з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року, з 06.09.2018 року по 31.12.2018 року, з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року, з 06.07.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 14.02.2021 року, з 15.02.2021 року по 28.02.2021 року, з 26.07.2021 року по 31.12.2021 року, з 26.05.2022 року по 31.12.2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2025 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи та з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Вказує на правомірність рішення №045650020041 від 18.02.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, оскільки позивач не досягла встановленого законодавством віку.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 45 років, 11.02.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення № 045650020041 від 18.02.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку.
У рішенні також зазначено, що вік заявниці 45 років, страховий стаж особи становить 30 років 5 місяців 20 днів, пільговий стаж особи 7 років 2 місяці 16 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 від 02.07.1997 року, виправлено «по-батькові».
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1 та у зарахуванні періоду роботи до пільгового стажу, звернулася до суду з даним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. "а"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIIIна пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
При цьому, стаття 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в цій редакції передбачала право на пенсію у жінок після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015 року, віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Так, до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
При цьому, ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в цій редакції передбачала право осбі на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №2148-VIII від 03.10.2017 року, текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п.1 ч.2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (60 років):
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
Вказана норма набула чинності з 01.10.2017 року.
Натомість, Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII. (п. 1 рішення)
Згідно з п. 2 Рішення № 1-р/2020, стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до п. 3 Рішення № 1-р/2020, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б“-«г“ статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в умов призначення пенсії із зменшення віку.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року в справі № 360/3611/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, за наявності у позивача необхідного пільгового стажу, вона має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при досягненні 45 років.
Разом з тим, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у рішенні від 24.01.2025 №083950024316 також визначило пільговий стаж ОСОБА_1 - 07 років 02 місяці 16 днів.
Так, пенсійним органом до пільгового стажу позивача були зараховані періоди її роботи у ДП “ВО Південний машинобудівний завод м. О.М. Макарова» з 10.07.2007 року по 30.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 10.08.2009 року, з 01.03.2010 року по 12.08.2010 року, з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, з 25.09.2013 року по 24.11.2013 року, з 01.01.2014 року по 05.08.2014 року, з 01.01.2015 року по 08.01.2015 року, з 15.02.2016 року по 09.04.2016, з 03.08.2016 року по 12.09.2016 року, з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року, з 01.01.2018 року по 05.09.2018 року, з 01.01.2019 року по 15.09.2019 року, з 01.01.2020 року по 05.07.2020 року, з 01.03.2021 року по 25.07.2021 року, з 01.01.2022 року по 25.05.2022 року.
В той же час, з протоколу форми РС-право вбачається, що позивачу до пільгового стажу за Списком №1 частково не було враховано періоди її роботи у ДП “ВО Південний машинобудівний завод м. О.М. Макарова» з 31.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 11.08.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 28.02.2009 року, з 13.08.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2011 року по 07.09.2011 року, з 25.11.2013 року по 31.12.2013 року, з 06.08.2014 року по 31.12.2014 року, з 09.01.2015 року по 01.03.2015 року, з 10.04.2016 року по 02.08.2016 року, з 13.09.2016 року по 31.12.2016, з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року, з 06.09.2018 року по 31.12.2018 року, з 16.09.2019 року по 31.12.2019 року, з 06.07.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 14.02.2021 року, з 15.02.2021 року по 28.02.2021 року, з 26.07.2021 року по 31.12.2021 року, з 26.05.2022 року по 31.12.2022 року.
Проаналізувавши підстави незарахування пенсійним органом зазначених періодів роботи позивача до її пільгового стажу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
В свою чергу, трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 15.08.1997 року повністю підтверджується її робота у ДП “ВО Південний машинобудівний завод м. О.М. Макарова», записи виконані відповідно вимог Інструкції та мають всі необхідні реквізити: дати записів, номери та дати наказів, печатки та підписи посадових осіб.
При цьому, згідно з наявними в матеріалах справи Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування (Форма ОК-5), спірні періоди роботи позивача обліковується за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1.
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, код підстави ЗП3013А1 з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Також, на підтвердження пільгового стажу у Державному підприємстві «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод м. О.М. Макарова», позивач надала довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.08.2024 року № 34-1 та №34-2.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.08.2024 року № 34-1 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ДП «ВО Південний машинобудівний завод м. О.М. Макарова» та у період з 10.07.2007 року по 07.09.2011 року, з 25.09.2013 року по 01.03.2015 року, з 15.02.2016 року по 02.08.2016 року - виконувала травлення металу у розчинах, що містять шкідливі речовини 1-2 класу небезпеки або канцерогени, за посадою травильник, зайнятий травленням металу у розчинах, що містять шкідливі речовини 1-2 класу небезпеки або канцерогени, що передбачено Списком № 1, розділ ХХІІІ, Постанова КМУ від 16.01.2003 №36.
Також згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.08.2024 року № 34-2 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ДП «ВО Південний машинобудівний завод м. О.М. Макарова» та у період з 03.08.2016 року по 31.12.202 року - виконувала травлення металу у розчинах, що містять шкідливі речовини 1-2 класу небезпеки або канцерогени, за посадою травильник, зайнятий травленням металу у розчинах, що містять шкідливі речовини 1-2 класу небезпеки або канцерогени, що передбачено Списком № 1, розділ ХХІІІ, Постанова КМУ від 24.06.2016 №461.
У такому випадку, зважаючи на те, що пільговість періоду роботи позивача у ДП “ВО Південний машинобудівний завод м. О.М. Макарова» підтверджується записами трудової книжки, уточнювальними довідками та Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування (Форма ОК-5), колегія суддів робить висновок щодо протиправності незарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів з 31.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 11.08.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 28.02.2009 року, з 13.08.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2011 року по 07.09.2011 року, з 25.11.2013 року по 31.12.2013 року, з 06.08.2014 року по 31.12.2014 року, з 09.01.2015 року по 01.03.2015 року, з 10.04.2016 року по 02.08.2016 року, з 13.09.2016 року по 31.12.2016, з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року, з 06.09.2018 року по 31.12.2018 року, з 16.09.2019 року по 31.12.2019 року, з 06.07.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 14.02.2021 року, з 15.02.2021 року по 28.02.2021 року, з 26.07.2021 року по 31.12.2021 року, з 26.05.2022 року по 31.12.2022 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045650020041 від 18.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 а також зобов'язаня Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи з 31.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 11.08.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 28.02.2009 року, з 13.08.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2011 року по 07.09.2011 року, з 25.11.2013 року по 31.12.2013 року, з 06.08.2014 року по 31.12.2014 року, з 09.01.2015 року по 01.03.2015 року, з 10.04.2016 року по 02.08.2016 року, з 13.09.2016 року по 31.12.2016, з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року, з 06.09.2018 року по 31.12.2018 року, з 16.08.2019 року по 31.12.2019 року, з 06.07.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.01.2021 року по 14.02.2021 року, з 15.02.2021 року по 28.02.2021 року, з 26.07.2021 року по 31.12.2021 року, з 26.05.2022 року по 31.12.2022 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2025 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи та з урахуванням висновків суду.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 21 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов