16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6000/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 ( суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/6000/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить, з урахуванням уточненої позовної заяви:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно листа №6489-2963/B-01/8-0400/25 від 05.02.2025року, щодо припинення виплат по листках непрацездатності з 16.10.2024 року ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати по листках непрацездатності ОСОБА_1 з 16.10.2024 року;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відшкодувати ОСОБА_1 майновою шкоду в розмірі 20000(двадцять тисяч) грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебувала на лікуванні, у зв'язку із чим були сформовані лікарняні листи про тимчасову непрацездатність. У зв'язку із тривалою не виплатою лікарняних, позивачка звернулась із відповідною заявою, за наслідком розгляду якої повідомлено про відмову у виплаті допомоги.
На думку позивача, право на отримання допомоги виникає внаслідок настання страхового випадку та за умови, що особа є застрахованою. Також вказано, що листки непрацездатності сформовані відповідно до Порядку №1234 та Порядку №1066. Жодних доводів від відповідача щодо їх недоліків не наведено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року вимоги позову задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, згідно листа №6489-2963/B-01/8-0400/25 від 05.02.2025року, щодо припинення виплат по листках непрацездатності з 16.10.2024 року ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновити виплати по листках непрацездатності ОСОБА_1 з 16.10.2024 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд вказане судове рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Колегією суддів з'ясовано, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 є працівником АТ “Ідея-Банк», що підтверджено випискою із медичної картки амбулаторного хворого.
Починаючи з грудня 2023 року ОСОБА_1 хворіє та проходить лікування, що підтверджується листком непрацездатності серія випискою із медичної картки амбулаторного хворого, копія якого надана до матеріалів справи.
23.08.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.09.2025, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК від 23.08.2024 за №1285.
22.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо виплати їй допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 05.02.2025 №6489-2963/В-01/8-0400/25 відмовлено у виплати їй допомоги по тимчасовій непрацездатності та зазначено, що підставою для визначення періоду тимчасової непрацездатності для оплати допомоги є дата відновлення працездатності або дата встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, про що зазначається у листку непрацездатності, а також довідка медико-соціальної експертної комісії, в якій зазначаються дата огляду та зазначається група інвалідності.
Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 1105. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону 1105-XIV, допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання страхових випадків.
Тимчасова втрата працездатності - це період непрацездатності людини внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), який має тимчасовий характер і триває до відновлення працездатності.
Тимчасова непрацездатність працівників підтверджується листком непрацездатності.
Відповідно до статті 26 Закону № 1105-XIV фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Виплати за лікарняним відбувається наступним чином:
-застрахована особа звертається до лікаря, щоб встановити факт тимчасової непрацездатності;
-лікар за результатами огляду створює в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я медичний висновок про тимчасову втрату працездатності застрахованої особи;
-на підставі медичного висновку в Електронному реєстрі листків непрацездатності формується листок непрацездатності (ЛН) у разі наявності інформації про застраховану особу в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
-роботодавець в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України отримує ЛН в день його створення. На цьому етапі ЛН виконує лише інформаційну функцію;
-лікарняний набуває статусу «Готовий до сплати» через 7 днів після дати його закриття (для лікарняних по вагітності та пологах - через сім днів після дати відкриття).
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №1105-XIV рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами.
Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до не погодження з рішенням суду першої інстанції, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним позовній заяві, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 в адміністративній справі №160/6000/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 жовтня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова