22 жовтня 2025 р. Справа № 440/8724/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/8724/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі ст. 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради";
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 25.12.2024 перерахунок і виплату пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 31.05.2023 зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 частково задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 01.06.2025 перерахунок і виплату (з урахуванням вже виплачених сум) пенсії з урахуванням періоду її роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга фактично мотивована доводами відзиву на позовну заяву та обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. З 1 січня 2004 року після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Підстави для перерахунку пенсії із врахуванням стажу роботи після 01.01.2004 в подвійному розмірі відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 4 цієї статті, його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 27.04.2013 пенсійним органом призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.
У подальшому, згідно з рішенням №916190157332 від 26.02.2025 розраховано страховий стаж позивача - 56 років 1 місяць 21 день, коефіцієнт стажу визначено у розмірі 0,56083. При цьому, до страхового стажу позивача не враховано період роботи останньої у психіатричному закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі, а враховано такий період роботи лише у одинарному розмірі.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою від 22.05.2025 щодо зарахування до її страхового стажу періоду роботи у психіатричному закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі, а також щодо перерахунку у зв'язку із цим її пенсії.
За результатами розгляду вказаної заяви ГУПФУ в Полтавській області листом за вих. №9370-8910/Р-02/8-1600/25 від 03.06.2025 повідомило позивача про те, що згідно з положеннями статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у заявника відсутнє право на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004, оскільки чинним законодавством не передбачено пільг щодо зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи починаючи з 01.01.2004.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023, звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі цього періоду роботи з 01 січня 2004 року по 31 травня 2023 року на посаді молодша медсестра палатна відділення КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі за текстом - Закон № 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу", заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV).
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до приписів частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За визначенням, наведеним у частині 3 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з пунктом 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 у період з 01.07.1992 по 01.05.2023 працювала повний робочий день в КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" і, зокрема, за період з 01.07.1992 по 01.05.2023, виконувала обслуговування хворих у психіатричному лікувально-профілактичному закладі за професією/посадою санітарка, молодша медична сестра палатна, яка передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, що підтверджується її трудовою книжкою Серії НОМЕР_1 та довідкою КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" від 26.05.2025 №97
Таким чином, враховуючи, що норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" є діючими, а стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає пільгові умови права на пенсію за віком, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у відповідача обов'язку зарахувати в подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2023 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради"
За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі цього періоду роботи з 01 січня 2004 року по 31 траня 2023 року на посаді молодша медсестра палатна відділення КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З огляду на протиправність дій відповідача, враховуючи необхідність поновлення прав позивача з метою запобігання порушення її прав на належну пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати в подвійному розмірі до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 січня 2004 року по 31 траня 2023 року на посадах молодша медсестра комунального підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", а також провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2025 року з урахуванням проведених виплат, є правильним.
Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 по справі № 440/8724/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц