Справа № 466/3589/24
Провадження № 1-кп/466/304/25
17 жовтня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024142380000018 від 13.01.2024, кримінальне провадження №12023141360003344 від 01.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, громадянки України, раніше несудимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024142380000018 від 13.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та кримінальне провадження №12023141360003344 від 01.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.
З обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023141360003344 від 01.12.2023 року вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в соціальній мережі «Facebook», де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночного одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
24.07.2022 ОСОБА_6 використовуючи аккаунт в соціальній мережі «Facebook», знайшовши вказане оголошення, будучи переконаною у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати одяг.
У подальшому, ОСОБА_4 використовуючи мессенджер «Вайбер», здійснювала листування із ОСОБА_6 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення одягу, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_1 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП БАНК» на ім'я ОСОБА_4 .
24.07.2022, ОСОБА_6 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 399 грн., якими ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Кпім того, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в соціальній мережі «Facebook» сторінку з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночного одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
25.07.2022 ОСОБА_7 використовуючи аккаунт в соціальній мережі «Facebook», знайшовши вказане оголошення, будучи переконаним у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати спортивний костюм.
У подальшому, ОСОБА_4 повторно, використовуючи месенджер «Вайбер», який був прив'язаний до належного їй номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , здійснювала листування із ОСОБА_7 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення жіночого спортивного костюму, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_1 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП БАНК» на ім'я ОСОБА_4 .
25.07.2022, ОСОБА_7 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 404 грн., якими ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в месенджері «Вайбер» сторінку під назвою « ОСОБА_8 », де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночого одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
06.10.2022 ОСОБА_9 використовуючи аккаунт в месенджері «Вайбер» сторінку під назвою « ОСОБА_8 », знайшовши вказане оголошення, будучи переконаною у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати одяг.
У подальшому, ОСОБА_4 використовуючи месенджер «Вайбер», здійснювала листування із ОСОБА_9 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення одягу, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_3 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП БАНК» на ім'я ОСОБА_4 .
06.10.2022, ОСОБА_9 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 1035 грн. зі своєї банківської карти № НОМЕР_4 , якими ОСОБА_4 ,повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в соціальній мережі «Facebook» сторінку з назвою: « ОСОБА_10 », де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночного одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
27.10.2022 ОСОБА_11 використовуючи аккаунт в соціальній мережі «Facebook», знайшовши вказане оголошення, будучи переконаною у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати штани.
У подальшому, ОСОБА_4 використовуючи мессенджер «Вайбер», здійснювала листування із ОСОБА_11 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення одягу, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_1 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП БАНК» на ім'я ОСОБА_4 .
27.10.2022, ОСОБА_11 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 375 грн., якими ОСОБА_4 ,повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в соціальній мережі «Facebook» сторінку з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночного одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
03.12.2022 ОСОБА_12 використовуючи аккаунт в соціальній мережі «Facebook», знайшовши вказане оголошення, будучи переконаною у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати одяг.
У подальшому, ОСОБА_4 використовуючи мессенджер «Вайбер» який був прив'язаний до належного їй номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , здійснювала листування із ОСОБА_12 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення одягу, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_3 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП БАНК» на ім'я ОСОБА_4 .
03.12.2022, ОСОБА_12 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 660 грн., якими ОСОБА_4 ,повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в соціальній мережі «Facebook» сторінку під назвою « ОСОБА_13 », де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночного одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
18.04.2023, ОСОБА_14 використовуючи аккаунт в соціальній мережі «Facebook», знайшовши вказане оголошення, будучи переконаною у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати одяг.
У подальшому, ОСОБА_4 використовуючи мессенджер «Вайбер» який був прив'язаний до належного їй номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , здійснювала листування із ОСОБА_14 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення одягу, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_3 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП БАНК» на ім'я ОСОБА_4 .
18.04.2023, ОСОБА_14 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 615 грн. зі своєї банківської карти № НОМЕР_6 , якими ОСОБА_4 , повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в соціальній мережі «Facebook» сторінку під назвою « ОСОБА_15 », де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночного одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
09.06.2023, ОСОБА_16 використовуючи аккаунт в соціальній мережі Facebook, знайшовши вказане оголошення, будучи переконаною у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати одяг.
У подальшому, ОСОБА_4 використовуючи мессенджер «Вайбер» який був прив'язаний до належного їй номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , здійснювала листування із ОСОБА_16 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення одягу, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_1 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АТ «ОТП БАНК» на ім'я ОСОБА_4 .
09.06.2023, ОСОБА_16 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 695 грн. з належної їй банківської карти № НОМЕР_7 , якими, повторно, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, шляхом обману, створила в соціальній мережі «Facebook» сторінку під назвою « ОСОБА_15 », де свідомо опублікувала неправдиві оголошення про продаж жіночного одягу, хоча такого в наявності не мала, заходи щодо закупівлі такого нею не вживалися.
20.06.2023, ОСОБА_16 використовуючи аккаунт в соціальній мережі «Facebook», знайшовши вказане оголошення, будучи переконаною у його правдивості та достовірності написала ОСОБА_4 повідомлення про намір придбати одяг.
У подальшому, ОСОБА_4 використовуючи мессенджер «Вайбер» який був прив'язаний до належного їй номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , здійснювала листування із ОСОБА_16 , в ході якого, повідомила останній, про можливість здійснення в неї замовлення одягу, запевнивши останню про правдивість своїх намірів, а також надала банківські реквізити для оплати за такі, а саме, номер банківської № НОМЕР_8 , з обслуговування банківського рахунку, відкритого в АБ «Укргазбанк» на ім'я ОСОБА_4 .
20.06.2023, ОСОБА_16 перерахувала на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок грошові кошти в сумі 455 грн. з належної їй банківської карти № НОМЕР_7 , якими ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 ,повторно, заволоділа, використавши у подальшому на власні потреби.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 404 гривень, яку було відшкодовано; ОСОБА_12 , заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 660 гривень, яку було відшкодовано; ОСОБА_14 , заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 615 гривень, яку було відшкодовано; ОСОБА_11 , заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 375 гривень, яку було відшкодовано; ОСОБА_6 , заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 399 гривень, яку було відшкодовано; ОСОБА_16 , заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 1310 гривень, яку було відшкодовано; ОСОБА_9 , заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 1035 гривень, яку не було відшкодовано.
З обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024142380000018 від 13.01.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України вбачається, що ОСОБА_4 , 17.03.2023 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу одягу в соціальній мережі «Фейсбук», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_17 , які потерпіла перерахувала із свого банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_9 на банківську картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 , видану на ім?я ОСОБА_18 , доньки ОСОБА_4 , за купівлю одягу вартістю 1150 гривень, після чого ОСОБА_4 вищевказаний товар не відправила, чим спричинила ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 1150 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 30.06.2023 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу одягу в соціальній мережі «Вайбер», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_19 , які потерпіла перерахувала із своєї банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_10 на банківську картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 , видану на ім?я ОСОБА_18 , доньки ОСОБА_4 , за купівлю одягу вартістю 799 гривень, після чого ОСОБА_4 вищевказаний товар не відправила, чим спричинила ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 799 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 02.10.2023 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу одягу в соціальній мережі «Вайбер», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_20 , які потерпіла перерахувала із своєї банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_11 на банківську картку АТ «ОТП Банк» НОМЕР_1 , видану на ім?я ОСОБА_18 , доньки ОСОБА_4 , за купівлю одягу вартістю 735 гривень, після чого ОСОБА_4 вищевказаний товар не відправила, чим спричинила ОСОБА_20 матеріальну шкоду на загальну суму 735 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 25.10.2023 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу одягу в соціальній мережі «Вайбер», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_21 , які потерпіла перерахувала із банківської картки № НОМЕР_12 , емітованої на ім'я її чоловіка ОСОБА_22 у АТ «Пумб Банк» на банківську картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_3 , видану на ім?я ОСОБА_18 , доньки ОСОБА_4 , за покупку одягу вартістю 705 гривень, після чого ОСОБА_4 вищевказаний товар не відправила, чим спричинила ОСОБА_21 матеріальну шкоду на загальну суму 705 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 06.11.2023 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу одягу в соціальній мережі «Вайбер», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_23 , які потерпіла перерахувала із своєї банківської картки АТ «Монобанк» № НОМЕР_13 на банківську картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_3 , видану на ім?я ОСОБА_18 , доньки ОСОБА_4 , за купівлю одягу вартістю 1975 гривень, після чого ОСОБА_4 вищевказаний товар не відправила, чим спричинила ОСОБА_24 матеріальну шкоду на загальну суму 1975 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 12.12.2023 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу одягу в соціальній мережі «Вайбер», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_25 , які потерпіла перерахувала із своєї банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_14 на банківську картку АТ «ОТП Банк» НОМЕР_1 , видану на ім?я ОСОБА_18 , доньки ОСОБА_4 , за купівлю одягу вартістю 1200 гривень, після чого ОСОБА_4 вищевказаний товар не відправила, чим спричинила ОСОБА_25 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 , 22.12.2023 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом продажу одягу в соціальній мережі «Вайбер», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_26 , які потерпіла перерахувала із своєї банківської картки АТ КБ «Ощадбанк» № НОМЕР_15 на банківську картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 , видану на ім?я ОСОБА_18 , доньки ОСОБА_4 , за покупку одягу вартістю 1785 гривень, після чого ОСОБА_4 вищевказаний товар не відправила, чим спричинила ОСОБА_26 матеріальну шкоду на загальну суму 1785 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 просила суд закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, та підтримала клопотання захисника.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечувала, просила задовольнити вказане клопотання.
Потерпілі, будучи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи міститься заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора,обвинуваченої,захисника, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
За змістом ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.
Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1.01.2021 складає 2270 грн., станом на 1.01.2024 - становить 3028 грн.
Таким чином, з 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3028,00 грн.
За таких обставин, інкриміноване ОСОБА_4 у межах даного кримінального провадження заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України на суму майна вартість майна не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно до диспозицій ч. 1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.
Враховуючи те, що за зазначеними вище епізодами вартість майна не перевищує двох неоподаткованих мінімумів, то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Враховуючи те, що за всіма епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 190 КК України, що поставлені у провину ОСОБА_4 , за винятком кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_27 , вартість майна не перевищує 2 НМ, тобто такі діяння не є кримінально караним, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) зробила висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX, який полягає у наступному: "Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння."
Враховуючи те, що за зазначеними вище епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 190 КК України, що поставлені у провину ОСОБА_4 , за винятком кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_27 , вартість майна не перевищує 2 НМ, тобто такі діяння не є кримінально караним, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за всіма епізодами, за винятком поставленого у провину ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України що, згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023141360003344 від 01.12.2023 року вчинене відносно потерпілої ОСОБА_27 .
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 284, п.4-1 ч.1 ст. 284, 285-288,372,395, 479-2 КПК України, суд,
постановив:
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023141360003344 від 01.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України та кримінальне провадження за №12024142380000018 від 13.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за всіма епізодами, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння, за винятком епізоду відносно потерпілої ОСОБА_27 у кримінальному провадженні №12023141360003344 від 01.12.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1