Справа № 463/8164/25
Провадження № 2/463/2314/25
іменем України
22 жовтня 2025 року м.Львів
Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого суддя - Яворський С.Й.
за участю секретаря с/з - Станько Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №568368734 від 10.08.2023 в розмірі 30368,49 грн., посилаючись на ухилення відповідача від виконання договірного зобов'язання у добровільному порядку.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.08.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 568368734 (далі - Кредитний договір) на суму 7 500,00 грн.
10.08.2023 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та Відповідачем, укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора AUBB-2935. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua,-- зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила), які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору. надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 10/1024-01. Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 368,49 грн. Перехід права грошової вимоги позивач підтверджує Витягом з Реєстру Боржників. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №20). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.
У судове засідання представник позивача не з'явився, разом з позовом надав заяву у якій просив справу розглядати у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, у письмових запереченнях на відповідь на відзив просить прводити судовий розгляд справи в її відсутності. 10.10.2025 року відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому остання не заперечує укладення договору кредиту з позивачем, однак вказує, що сума позовних вимог є безпідставною так як зокрема згідно паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №568368734 від 10.08.2023 року, сума позики складає 7500 грн., строк кредитування складає 1857 днів, дисконтний період - 30 днів, з можливістю пролонгування строку кредитування, якщо обидві сторони, а саме первісний кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"), надалі - первісний кредитор та ОСОБА_1 підпишуть додаткову угоду, в якій буде зазначено термін пролонгації користуванням коштами кредитора. Такі договори не були укладені , а отже термін дії користування коштами первісного кредитора закінчився через 30 днів з моменту укладання кредитної лінії. Відповідач також не погоджується з сумою , яку вказав позивач в позовній заяві , а саме 30368,49, відповідач вважає що позивач має право вимагати від відповідача суму в розмірі 13799,85 грн., яка чітко вказана в Розрахунку зоборгованості первісного кредитора, в цьому розрахунку з 10.08.2023 року по 17.10.2023 року сума яка вказана первісним кредитором складає 13799,85 грн. Позивач посилається на суму що вказана в Розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (ТОВ "Таліон Плюс") , надалі - Фактор 1, а саме 30368,49 року, що є незаконним та безпідставним. Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на Цивільний кодекс України, а саме Главу 73, Цивільного Кодексу України, статтю 1078, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Тобто Фактор 1 , набув від первісного кредитора грошову вимогу згідно з ст. 1078 ЦК України в розмірі 13799,85 грн., в подальшому Фактор 1 в порушення норм та принципів Цивільного Кодексу України, Закону України "Про Факторинг" нарахував необгрунтовані відсотки, збільшивши незаконно та безпідставно суму з 13799,85 грн до 30368,49 грн, що є грубим порушенням норм та принципів всіх нормативно-правових актів які регулюють споживче кредитування та діяльність суб'єктів які ведуть господарську діяльність у сфері надання послуг факторингу.
Також звертає увагу на те, що відповідач не укладав ніяких договорів з факторами які набули права грошової вимоги після первісного кредитора, а отже не можна вважати що відповідач користувався коштами факторів, тому нарахування "відсотків за користування" в такому випадку неможливе.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те,що вона не була повідомлена належним чином через будь-які засоби зв'язку про зміну первісного кредитора, та набуття права вимоги фактором 1 - ТОВ "Таліон Плюс", та фактором 2 - ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", що є порушенням статті 20 Закону України "Про факторинг".
Також заперечує проти стягнення з витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що така заявлена з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дільяність", відповідач вважає що адвокат позивача порушив статтю 21 про професійні обов'язки адвоката.
15.10.2025року позивачем подано відповідь на відзив в якому наводить огрунтування правомірності переходу права вимоги згідно договорів факторингу також звертає увагу на те, що відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталась за додатковим роз'ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, уклавши договір, відповідач підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та правил, які є невід'ємною частиною до нього. Відповідач отримала екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов договору на сайті первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціювала укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Також звертає увагу на те,що за умовами кредитного договору та обставинами справи відсотки за користування кредитом нараховувались за період визначений договором та за весь час прострочення, просить врахувати дану відповідь на відзив та позов задоволити.
16.10.2025 року відповідач подала заперечення (на відповідь на відзив), в яких наголошує на тому, що позивачем не спростовано, що термін кредитування складав 30 днів, після чого дія договору припинилась, оскільки жодних додаткових угод про пролонгацію не укладалося; розрахунок первісного кредитора (ТОВ “Манівео Швидка фінансова допомога») підтверджує, що сума заборгованості станом на 17.10.2023 року становила 13799,85 грн., а не 30368,49 грн. Вважає, що збільшення суми до 30368,49 грн. є незаконним та суперечить вимогам законодавства, також відповідач наголошує, що після укладення договору факторингу вона не користувалася грошовими коштами жодного з факторів, а тому нарахування будь-яких “відсотків за користування» є неправомірним. Тому просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення суми понад 13799,85 грн., задовольнити позов частково - лишу у розмірі 13799,85 грн., судові витрати та витрати на правничу допомогу покласти на позвача.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Судом встановлено, що 10.08.2023 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та Відповідачем, укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора AUBB-2935. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua,-- зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила), які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору. надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
За умовами вказаного договору та паспорту споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №568368734 від 10.08.2023 року, сума позики складає 7500 грн., строк кредитування складає 1857 днів, дисконтний період - 30 днів, з можливістю пролонгування строку кредитування.
Пунктами 3.1,3.2 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. 3.2. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
В подальшому 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Крім того, 10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 10/1024-01. Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 368,49 грн. Перехід права грошової вимоги позивач підтверджує Витягом з Реєстру Боржників. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3 (Додаток №20). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.
У зв'язку з невиконанням відповідачкою зобов'язань по поверненню грошових коштів утворилась заборгованість, яка згідно представленого позивачем розрахунку становить - 30 368,49 грн., яка складається з: 6 317,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 24 050,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що термін дії користування коштами первісного кредитора закінчився через 30 днів з моменту укладання договору кредитної лінії, тому подальше проведення нарахування відсотків є неправомірним. Суд звертає увагу на наступе:
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, навів висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1. За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором. 2. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення.
З мотивів позовної заяви вбачається,що позивач керувався безпосередньо статтею 625 ЦК України.
Як зазначалося вище сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (відповідно до п.12.4. Кредитного договору).
Тобто у справі № 5017/1987/2012 сторони чітко та недвозначно визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти, які при цьому не є процентами за «користування кредитом», а є відповідальністю за порушення зобов'язання, та погодили їх розмір. Установивши зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення таких процентів.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 касаційний суд дійшов такого висновку: «ПРОЦЕНТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТОМ - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Отже, відповідно до позиції Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування можливе на підставі ст. 625 ЦК України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом». Положеннями статей 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14 154цс18).
Відтак, посилання відповідачки на неправомірність нарахування відсотків є безпідставними.
Щодо посилань відповідачки на те, що вона не укладала жодних договорів з факторами, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права, тому укладення окремих договорів факторингу в даному випадку з відповідачкою Законом не вимагається.
Також відповідач посилається на те, що її не було належним чином повідомлено про те, що його не було повідомлено про зміну первісного кредитора, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, відповідач не позбавлена права на виконання свого обов'язку згідно кредитного договору перед первісним кредитором і такий виконувала лише частково.
Тому суд приходить до висновку про те, що відповідач порушила умови укладеного ним кредитного договору та перестала належним чином сплачувати кредит, у результаті чого виник борг, що підтверджується відповідними документами щодо заборгованості.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані і підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню відповідно до ст.141 ЦПК України, посилання відповідчки на порушення адвокатом, який діє в інтереах позивача відповідних правових норм не є предметом даного спору. Мотивів необгрунтованості витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не наводилось.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 76-81, 141, 280, 281 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ:42986956 заборгованість за кредитним договором №568368734 від 10.08.2023 в розмірі 30368,49 грн.(тридцять тисяч триста шістдесят вісім гривень сорок дев'ять копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ:42986956 судові витрати у розмірі 9422,40 грн. (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. та судового зборут в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090,м.Київ,Харківське Шоссе,19 оф. 2005 код ЄДРПОУ:42986956);
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Дата складення повного судового рішення - 22.10.2025 року.
Суддя: С.Й. Яворський