Справа № 308/10180/25
23 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області складі головуючого судді Чепки В. В., за участю секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
у провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.
Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Відповідач у судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином за адресою реєстрації, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
З матеріалів справи слідує, що 23.03.2023 відповідач надав позивачу розписку про отримання у борг суми 95 000 грн, які зобов'язався повернути у строк до 01.04.2024
Разом з тим, позивач надав суду лише її копію, тоді як оригінал відповідної розписки суду надано не було.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що розписка про отримання коштів подана в копії, а відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України наявність оригіналу розписки є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов'язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику). Без оригіналу документу суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що підтвердженням боргу є наявність у позивача оригіналу розписки, суд вважає, що у позивача необхідно витребувати оригінал такої.
При цьому, суд вважає за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що для з'ясування усіх обставин справи, повного та об'єктивного її розгляду, необхідно витребувати у позивача оригінал розписки від 26.03.2023, яка стала підставою для його звернення до суду з цим позовом, та відкласти розгляд справи.
Керуючись статями 76, 79, 80, 84, 353 ЦПК України, суд
постановив:
запропонувати позивачу ОСОБА_1 надати суду оригінал розписки від 26.03.2023.
Відкласти розгляд справи на 14.11.2025 на 09 год. 15 хв.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Чепка