14 жовтня 2025 р.Справа № 440/13349/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 р. (постановлену суддею Костенко Г.В.) в справі № 440/13349/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в справі № 440/13349/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 р., а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 21.10.2024 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 р., а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 21.10.2024 р.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 р., яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 р., позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 21.10.2024 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, з урахуванням проведених платежів.
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 440/13349/24.
В обґрунтування вищевказаної заяви позивачем зазначено, що Пенсійним фондом не враховано, що судом рішенням у справі № 440/13349/24 встановлено, що пенсія позивачу призначена до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто, до 11.10.2017 р.), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в справі № 440/13349/24.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 р. і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням відділу перерахунку пенсії № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916040813920 від 08.04.2025 р., на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду № 440/13349/24 від 19.12.2024 р. позивачу 27.03.2025 р. проведено перерахунок пенсії в частині доплат за понаднормовий стаж, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» збільшивши пенсію на 1 процент заробітку за стаж роботи понад 20 року, але не вище 75 процентів заробітку, з урахуванням проведених платежів, внаслідок чого розмір пенсії зменшився з 11185, 47 грн. (станом на 21.10.2024 р.) на 4189,72 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вих. № 1600-0201-8/25302 від 31.03.2025 р. представнику позивача повідомлено, що після проведеного перерахунку на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду № 440/13349/24 від 19.12.2024 р., яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в частині доплат за понаднормовий стаж, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» збільшивши пенсію на 1 процент заробітку за стаж роботи понад 20 року, але не вище 75 процентів заробітку, з урахуванням проведених платежів, розмір пенсії зменшується.
Вважаючи, що відповідачем рішення суду не виконано, позивач звернувся до суду з вказаною заявою.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що питання про застосуванням норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» під час здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", судом не вирішувалось, у зв'язку з чим між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області виник новий спір щодо правомірності/неправомірності рішення № 916040813920 від 27.03.2025 р. про перерахунок пенсії позивача.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача стало те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 р. у справі № 440/13349/24, відповідно до резолютивної частини, а питання про застосуванням норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» під час здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", судом не вирішувалось.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , позивач просив, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 р., а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 21.10.2024 р.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 р. у справі № 440/13349/24 позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Як вбачається з мотивувальної частини вищевказаного рішення, судом першої інстанції зроблено висновок, що до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом України № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Тобто, судом в мотивувальній частині рішення питання щодо неправомірності застосування ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вирішено, але помилково в резолютивній частині рішення не зазначений висновок з цього питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Таким чином, суд першої інстанції без вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення передчасно дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 14, 205, 240, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 р. по справі № 440/13349/24 скасувати.
Справу № 440/13349/24 направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 20.10.2025 року