Справа № 138/3584/24
Провадження №:1-кс/138/598/25
23.10.2025 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №62022170020001138 від 02.12.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, середня спеціальна освіта, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
23.07.2025 слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з вказаним вище клопотанням по кримінальному провадженню №62022170020001138 від 11.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.408 КК України. Зазначене клопотання подано одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 до суду для участі в розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.07.2025 задоволено клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 до суду для участі в розгляді клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
23.10.2025 до суду надійшло повідомлення слідчого про те, що було встановлено місцезнаходження ОСОБА_5 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу мотивоване тим, зокрема, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За статтею 1 Закону України «Про оборону України» - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-1Х від 24.02.2022, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запровадження в Україні воєнного стану та порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Наказом командира військової частини №122 від 17.05.2022 солдата ОСОБА_5 , який прибув із військової частини НОМЕР_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та призначено на посаду командира відділення 1 самохідної артилерійської батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 .
Відтак, з моменту відправлення до військової частини ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня продовжив виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Разом з тим, солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
У порушення вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 19.09.2022 ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 і маючи об'єктивні можливості продовжувати військову службу, в порушення статутних вимог, в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив розташування 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово була дислокована в АДРЕСА_3 , та ухилявся від проходження військової служби.
Вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 408 КК України, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
В ході проведення досудового розслідування виникла необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 вказаної статті, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення він може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
До підозрюваного ОСОБА_5 не можливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід, так як ч. 8 ст. 176 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, репутацію підозрюваного, відсутність постійного доходу, місця роботи, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.
Таким чином враховуючи, що викладене вище свідчить про неможливість обрання інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою, так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження, а також враховуючи тяжкість злочину, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 клопотання підтримали повністю з підстав, зазначених у клопотанні, та наполягали на обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також пояснив, що у нього поганий стан здоров'я. Під час проходження служби йому потрібно було пролікуватись і його відправили у госпіталь, де його прооперували та через не тривалий час він повернувся на службу, оскільки йому сказали вже повертатись. Разом з тим, під час несення служби, у нього розійшлись операційні шви, які постійно кровоточили. Він звертався, щоб його направили на лікування, однак ніхто цього не зробив, а тому через тиждень він зібрав речі та покинув місце служби. Після отримання медичної допомоги поза межами місця несення служби, повертатись на службу він побоявся. Останні два роки не жив за зареєстрованим місцем проживання, однак у тому самому населеному пункті, про зміну адреси проживання нікому не повідомляв. Перетинав кордон поза митним та прикордонним пунктом пропуску, а саме переливши річку Дністер. Тимчасово проживав у Республіці Молдова, а потім поїхав на роботу та лікування до Німеччини. Разом з тим, після погіршення стану здоров'я він вирішив повернувся в Україні. Рухаючись на автомобілі в межах митного та прикордонного пунктів пропусків він був зупинений працівниками ДПС та доставлений до поліції, ТЦК та двічі до лікарні, у зв'язку зі станом здоров'я. Повертатись на службу не може, оскільки він дуже хворий.
Захисник підтримав позицію підозрюваного ОСОБА_5 .
Заслухавши прокурора, думку підозрюваного, захисника, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Отже, слідчий суддя звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні на даний час зібрано достатньо доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
На час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення є обґрунтованою, про що свідчать докази, зібрані у кримінальному провадженні та додані слідчим до даного клопотання, а саме: повідомленням про діяння військовослужбовця, що проходить військову службу в ЗСУ, в якому вбачаються ознаки кримінального правопорушення від 30.09.2022; протоколом допиту особи в якості свідка ОСОБА_9 - заступника командира 2 самохідного артилерійського дивізіону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 від 20.12.2022; протоколом допиту особи в якості свідка ОСОБА_10 - командира відділення артилерійської розвідки взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 від 20.12.2022; протоколом допиту особи в якості свідка ОСОБА_11 - командира гармати 3 самохідної артилерійської батереї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 від 20.12.2022; протоколом допиту особи в якості свідка ОСОБА_12 - командира водій 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 від 20.12.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; повідомленням про оголошення підозри від 25.11.2024; постановою про оголошення розшуку підозрюваного та зупинення досудового розслідування від 29.11.2024; іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_3 ДПС України №02.2.1/13312-25Вих від 22.10.2025 під час проходження прикордонного контролю було встановлено, що ОСОБА_5 не маючи на те законних підстав, незаконно перетнув державний кордон України з Республікою Молдова. Зі слів ОСОБА_5 кордон він перетнув 10.04.2025 близько 22:30 год. через р.Дністер. Про виявлення ОСОБА_5 було повідомлено Могилів-Подільський РВП ГУНП у Вінницькій області.
Стороною обвинувачення доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ст. 408 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування внаслідок чого його в подальшому було оголошено у розшук та слідчим суддею ухвалою суду від 23.07.2025 було надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду даного клопотання. Більш того, ОСОБА_5 незаконно перетнув державний кордон України та переховувався від органів досудового розслідування.
Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.408 Кримінального кодексу України.
При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.408 КК України. Також є доведеними наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ст. 408 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою. Таким чином, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, при цьому не визначаючи заставу, оскільки останній незаконно перетнув державний кордон України та переховувався від органів досудового розслідування протягом тривалого часу.
В матеріалах клопотання наявні відомості про те, що ОСОБА_5 фактично виявили ще 22.10.2025 о 18 год. 25 хв. Під час судового розгляду було встановлено, що після виявлення працівниками ДПС України ОСОБА_5 було доставлено до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області. В подальшому його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також він двічі доставлявся до лікарні, у зв'язку зі скаргами на здоров'я, з якої він прибув до суду. Дані обставини не заперечувались жодною із сторін. Враховуючи викладене, суд вважає, що права ОСОБА_5 були обмежені починаючи з 22.10.2025, 18 год. 25 хв., та саме з цього часу слід рахувати строк тримання під вартою.
Керуючись ст.12, ст.408 КК України, ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 18 год. 25 хв. 20.12.2025.
Взяти під варту у залі суду підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Копію цієї ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Дія ухвали закінчується о 18 год. 25 хв. 20.12.2025.
Повний текст ухвали суду складено та оголошено 23.10.2025 - 17 год. 55 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1