22 жовтня 2025 року справа №200/7312/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Олішевська В.В.), складене у повному обсязі 20 грудня 2024 року, у справі № 200/7312/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про:
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2024 року №0502381-2414-0522-UA14120210000056793, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , 1651609725, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 4381,00 грн. за 2022 рік за житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 254,80 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 254,80 кв.м.;
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2024 року №0515660-2414-0522-UA14120210000056793, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 , 1651609725, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 4515,80 грн. за 2023 рік за житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 254,80 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 254,80 кв.м в частині нарахування 1505,27 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 25.06.2024 року № 0502381-2414-0522-UA14120210000056793 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 4381,00 грн. за 2022 рік за житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 254,80 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 254,80 кв.м.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 26.06.2024 року № 0515660-2414-0522-UA14120210000056793 про визначення ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, код платежу 18010200 на суму 4515,80 грн. за 2023 рік за житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 254,80 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 254,80 кв.м в частині нарахування 1505,27 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до даних інформаційно - комунікаційної системи ДПС України за фізичною особою ОСОБА_2 обліковуються наступний об'єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, загальною площею 254,8 м2, державна реєстрація права власності 15.11.2015; за адресою АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного вище фізичній особі ОСОБА_1 були сформовані в автоматичному режимі в ІКС податкові повідомлення - рішення (далі - ППР) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код платежу (код платежу 18010200 - житлова нерухомість ), а саме:
за податковий період 2021рік; № 0010321-2417-0522-UA14120210000056793 від 26.06.2023, код платежу 18010200, за житловий будинок загальною площею 254,8 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 254,8 кв.м, на суму 4044,00 грн. Вручено 12.12.2023 року.
за податковий період 2022 рік; № 0502381-2414-0522-UA14120210000056793 від 25.06.2024, код платежу 18010200, за житловий будинок загальною площею 254,8 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 254,8 кв.м, на суму 4381,00 грн. Статус ППР не вручено.
за податковий період 2023 рік; № 0515660-2414-0522-UA14120210000056793 від 26.06.2024, код платежу 18010200, за житловий будинок загальною площею 254,8 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 254,8 кв.м, на суму 4515,80 грн. Статус ППР не вручено. Платником було сплачено податок за 2021 рік 22.11.2023. ППР за 2021 рік вручені ОСОБА_1 12.12.2023 року.
ППР від 25.06.2024 за 2022 рік та від 26.06.2024 за 2023 рік надіслані поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 05.10.2024.
Вважає, спірні податкові повідомлення-рішення правомірними.
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 254,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
25 червня 2024 року відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 0502381-2414-0522-UA14120210000056793, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 4381,00 грн, об'єкт оподаткування: житловий будинок 254,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомостями з інтегрованої картки платника податків позивача підтверджено нарахування відповідачем зазначених вище сум податку у розмірі 4381 грн. на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення.
26 червня 2024 року відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 515660-2414-0522-UA14120210000056793, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 4515,80 грн., об'єкт оподаткування: житловий будинок 254,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомостями з інтегрованої картки платника податків позивача підтверджено нарахування відповідачем зазначених вище сум податку у розмірі 4515,80 грн. на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з чим суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
За визначенням підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Нормою пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України).
У підпункті 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування зазначений об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Приписами пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового Кодексу визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України
За змістом підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України).
За правилами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Вказано у підпункті 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:
«69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, чинній на момент виникнення спріних правовідносин, дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):
за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та:
1) розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або
2) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації;
за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Разом з цим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 24.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
«тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок визнання об'єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.»
Аналіз підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях:
1) на яких ведуться (велися) бойові дії,
2) на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації,
3) за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» пункт 69.14 викладено таким чином:
За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї),що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (абз. 1 п. 69.14). Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій (абз. 5 п. 69.14). Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.2022.
Також Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» внесено зміни до пункт 69.22 та викладено в новій редакції, зокрема:
«… Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;…».
Суд зазначає, що у 2022 році, Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ не був чинним, він набрав чинність з 06.05.2023 року, а відтак його норми не підлягали застосуванню у спірний період.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Отже, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для не нарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування земельної ділянки та відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
З огляду на положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (у редакцій, чинній на момент прийняття податковим органом спірний податкових повідомлень-рішень ), до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Наказом від 22.12.2022 року № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 року територія Краматорська міська територіальна громада відноситься до території можливих бойових дій (п. 1 розділу І). Вказаний перелік визначав територіями, на яких ведуться (велися) бойові, як території можливих бойових дій, так і території активних бойових дій, з огляду на що Слов'янська міська територіальна громада віднесена до території, на якій з 24.02.2022 року ведуться бойові дії.
Судами встановлено, що контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 25.06.2024 року та 26.06.2024 року, якими позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
У вищезазначених податкових повідомленнях - рішеннях вказано, що земельні ділянки розташовані у м. Слов'янськ Донецької області, яке входить до складу Слов'янської міської територіальної громади.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з моменту набуття чинності Законом № 2142-ІХ, позивач набув право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, на момент визначення позивачу податкового зобов'язання .
Враховуючи вищевикладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/7312/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
Е.Г.Казначеєв