Провадження № 22-ц/803/6991/25 Справа № 932/1894/24 Суддя у 1-й інстанції - Кондрашов І. А. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2024 року у цивільній справі номер 932/1894/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів,
У лютому 2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська 05.05.2023 року по справі 202/6619/20 відповідача зобов'язано укласти з ним договір електропостачання. Рішення суду першої інстанції набрало чинності. Проте, тривалий час відповідач рішення не виконував.
21 лютого 2024 року о 9:00 позивачу зателефонував представник відповідача та повідомив, що він їде до нього відключати квартиру від електропостачання та демонтувати лічильник. Його заперечення, що відповідач не виконує рішення суду про укладання з ним договору цей представник слухати не захотів. Він повідомив, що він слюсар і має наряд на відключення. Після цього дзвінка, позивач зателефонував на гарячу лінію відповідача, щоб з'ясувати чому не виконано рішення суду та надаються незаконні наряди. Нічого зрозумілого гаряча лінія не повідомила, а скаргу з незаконних нарядів на відключення реєструвати відмовилась. О 10:30 до позивача з'явився представник відповідача з нарядом на відключення його від електропостачання та демонтаж лічильника. Законність цього наряду на відключення він обґрунтував тим, що борги ніби нараховуються ОСОБА_2 , а вона у квартирі не мешкає. Зазначені обставини підтверджуються копією наряду на відключення квартири позивача та демонтаж лічильника, актом який свідчить про те що позивач не допустив представника відповідача до своєї квартири тому, що він не виконав судове рішення, аудіозаписом його розмов з представником відповідача та працівниками гарячої лінії.
26 лютого 2024 року о 15;50 з телефонного номера 056 790 99 00 позивачу зателефонували представники відповідача і повідомили що вони згодні виконати судове рішення та надіслати йому електронними засобами договір на розподіл електричної енергії, щоб він його підписав електронним цифровим підписом та повернув відповідачу.
27 лютого 2024 року приблизно о 10:00 позивач залишив свою квартиру, а коли повернувся 29 лютого 14:00 з'ясував, що його квартира відключена від електропостачання, а продукти у холодильнику зіпсовані.
На думку позивача, відключення виконано відповідачем з порушенням Правил роздрібного ринку електроенергії, тобто, без розгляду акта, складеного 21.02.2024 року, під час якого він мав право бути присутнім. Також воно було проведено не тільки вимиканням штатних пристроїв та роз'єднанням сусідніх елементів мережі, але й пошкодженням внутрішньо будинкової електромережі шляхом переламування токонесучих жил кабелів, співвласником яких є позивач.
Наявність моральної шкоди позивач обґрунтовував тим, що відповідач у незаконний спосіб перешкоджає йому користуватись матеріальними благами сучасного суспільства, у зв'язку з чим він вимушений для захисту своїх прав більше ніж чотири роки бігати по різноманітним підрозділам відповідача, включно з генеральним директором, потім три роки доказувати в суді його неправоту, потім ще й бігати по виконавчим службам, а тепер знов звертатися до суду.
У квітні 2024 року позивач помітив, що якість електроенергії, яка транспортується до його квартири електромережами відповідача не відповідає вимогам ДСТУ EN 50160:2014, а саме має місце перенапруга, передбачена п. 3.29. У зв'язку з цим він звернувся до відповідача зі скаргою на неналежну якість електроенергії та просив здійснити компенсацію згідно з підпунктом 4 пункту 4.3 глави 4 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання. Відповідач лише після численних наполегливих вимог позивача здійснив належні від нього дії щодо приведення рівня напруги до вимог ДСТУ EN 50160:2014, але компенсацію за неналежну якість електроенергії так і не здійснив.
Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:
визнати умисним тривале невиконання відповідачем рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі 202/6619/20 від 05 травня 2023 року;
визнати незаконними не розгляд відповідачем акта про порушення від 21.02.2024 року згідно чинного порядку таких актів, не повідомлення його про час дату та місце його розгляду, а також не повідомлення про результати розгляду;
визнати незаконним відключення відповідачем його квартири від електропостачання шляхом пошкодження комунікацій, співвласником яких він є, на підставі наряду від 21.02.2024 року, на відключення та демонтаж лічильника;
зобов'язати відповідача за власні кошти підключити квартиру позивача до електропостачання шляхом заміни пошкоджених кабелів та під'єднання їх до комутаційних пристроїв;
стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн;
зобов'язати відповідача здійснити компенсацію за неналежну якість електроенергії, яка передбачена підпунктом 4 пункту 4.3 глави 4 «Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»;
визнати незаконним Акт про не допуск, складений 21.02.2024 року.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів - залишено без розгляду.
Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12.11.2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції прийнято з грубим порушенням процесуального права, а висновки суду щодо зловживання позивачем процесуальними правами та неможливості розгляду справи без його участі не відповідають фактичним обставинам справи.
Додані до апеляційної скарги докази свідчать про те, що ухвала підписана не суддею, а не уповноваженою на прийняття ухвали особою.
Помилковим є твердження суду першої інстанції про те, що поведінка позивача свідчить про втрату інтересу до розгляду справи, фактично обумовлює перебування в провадженні судді не вирішеної по суті справи поза строками, що передбачені цивільним процесуальним законодавством для розгляду такої справи по суті. Оскільки, на думку позивача, суддя Кондрашов І.А. сам винен в тому, що справа залишилась не розглянутою поза строками, передбаченими цивільним процесуальним законодавством для її розгляду по суті.
Позивач протягом строку, передбаченого законом для розгляду справи по суті, сумлінно з'являвся на всі призначені судові засідання і вимагав їх проведення. Але, на переконання позивача, суддя суду першої інстанції ОСОБА_3 ухиляннями від проведення судових засідань у строк, передбачений законом для розгляду справи по суті, сам створив у позивача почуття намагання затягнути розгляд справи, проявляв до позивача неповагу, як до учасника справи, і просто «тренує» його з'являтись у судові засідання.
Твердження щодо неможливості розгляду справи у відсутність позивача не відповідає фактичним обставинам справи. Позивач надав всі докази, необхідні для розгляду справи, зазначені в ухвалі від 18.04.2024 року. Крім того, відповідач надав відзив на позовну заяву, до якого долучив більше 10 доказів, а позивач надав на цей відзив відповідь. На думку позивача, цих документів з надлишком було достатньо для розгляду справи у відсутності всіх сторін.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 156, 157).
Від представника відповідача АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» Білої Т.А. надійшла до апеляційного суду заява про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 158, 159, 160).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.
Заслухавши суддю - доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що у березні 2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів, в якому просив:
визнати незаконними не розгляд відповідачем акта про порушення від 21.02.2024 року згідно чинного порядку таких актів, не повідомлення його про час дату та місце його розгляду, а також не повідомлення про результати розгляду;
визнати незаконним відключення відповідачем його квартири від електропостачання шляхом пошкодження комунікацій, співвласником яких він є, на підставі наряду від 21.02.2024 року, на відключення та демонтаж лічильника;
зобов'язати відповідача за власні кошти підключити квартиру позивача до електропостачання шляхом заміни пошкоджених кабелів та під'єднання їх до комутаційних пристроїв;
стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн;
зобов'язати відповідача здійснити компенсацію за неналежну якість електроенергії, яка передбачена підпунктом 4 пункту 4.3 глави 4 «Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»;
визнати незаконним Акт про не допуск складений 21.02.2024 року (а.с. 1-4зв, 79-80, 100).
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року позовну прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін. Розгляд справи призначено на 18 квітня 2024 року о 10:30 (а.с. 21).
Позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 18 квітня 2024 року (а.с. 26).
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 27-28).
В цей же день позивач ОСОБА_1 отримав копію ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року (а.с. 29).
08 травня 2024 року подовжено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», про захист прав споживачів та призначено судове засідання на 20 травня 2024 року о 10 годині 30 хвилин (а.с. 63).
20 травня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 18 травня 2024 року.
Матеріали справи не містять протоколу судового засідання від 20 травня 2024 року.
З судових повісток від 06 вересня 2024 року вбачається, що судове засідання у справі було призначено на 25 вересня 2024 року (а.с. 94, 96).
06 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримав судову повістку від 06 вересня 2024 року до свого електронного кабінету (а.с. 95)
25 вересня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 25 вересня 2024 року.
Матеріали справи не містять протоколу судового засідання від 25 вересня 2024 року.
Відповідно до розписки сторони були повідомлені про дату та час наступного судового засідання, що призначено на 25 жовтня 2024 року (а.с. 101).
З довідки вбачається, що 25 жовтня 2024 року судове засідання не проводилось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному (а.с. 104).
З судових повісток від 05 листопада 2024 року вбачається, що судове засідання у справі було призначено на 12 листопада 2024 року о 14 годині 30 хвилин (а.с. 105, 107).
05 листопада 2024 року о 20 годині 36 хвилин (тобто 06 листопада 2024 року з урахуванням положень ЦПК України) ОСОБА_1 отримав судову повістку від 05 листопада 2024 року до свого електронного кабінету (а.с. 106).
З довідки вбачається, що 12 листопада 2024 року фіксування судового засідання не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи (а.с. 109).
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з повторної неявки позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав суду будь-яких письмових заяв та клопотань.
Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, головною передумовою залишення позовної заяви без розгляду є неявка у підготовче або судове засідання належним чином повідомленого позивача двічі поспіль, якщо він не повідомив про причини неявки, або від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частинами третьою, шостою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Судом встановлено, що у березні 2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року позовну прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін.
З судових повісток від 06 вересня 2024 року вбачається, що судове засідання у справі було призначено на 25 вересня 2024 року.
06 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримав судову повістку від 06 вересня 2024 року до свого електронного кабінету.
25 вересня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 25 вересня 2024 року.
Матеріали справи не містять протоколу судового засідання від 25 вересня 2024 року. Проте, відповідно до розписки позивач ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час наступного судового засідання, що призначено на 25 жовтня 2024 року.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять протоколу судового засідання від 25 вересня 2024 року, явка позивача у судове засідання не встановлювалась, отже і підстав для ствердження про його неявку в це судове засідання не вбачається. Окрім того, з наявної в матеріалах справи розписки вбачається, що позивач ОСОБА_1 з'явився до суду, де під розписку був повідомлений про дату та час наступного судового засідання.
Твердження суду про ненадходження від позивача ОСОБА_1 заяв спростовується долученою до матеріалів справи заявою ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 25 вересня 2024 року.
З наявної в матеріалах справи довідки вбачається, що 25 жовтня 2024 року судове засідання не проводилось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Оскільки явка сторін відповідно до тексту вказаного вище документу не встановлювалась, тому відсутні підстави стверджувати про неявку позивача в судове засідання від 25 жовтня 2024 року, якщо воно не проводилось.
З судових повісток від 05 листопада 2024 року вбачається, що судове засідання у справі було призначено на 12 листопада 2024 року о 14 годині 30 хвилин.
05 листопада 2024 року о 20 годині 36 хвилин (тобто 06 листопада 2024 року з урахуванням положень ЦПК України), ОСОБА_1 отримав судову повістку від 05 листопада 2024 року до свого електронного кабінету.
З довідки вбачається, що 12 листопада 2024 року фіксування судового засідання не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи.
Отже, неявку належним чином повідомленого про дату час та місце розгляду справи позивача в судове засідання документально зафіксовано лише 12 листопада 2024 року, тобто один раз, що не свідчить про повторність такої неявки.
За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки наявні у матеріалах справи документи не свідчать про повторність неявок позивача в судові засідання, які були призначені на 25 вересня 2024 року, 25 жовтня 2024 року, 12 листопада 2024 року, оскільки неявку позивача в судове засідання було встановлено лише 12 листопада 2024 року, окрім того 25 вересня 2024 року позивачем до суду подавалась заява про збільшення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до статті 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2024 рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2025 року.
Суддя: