Провадження № 33/803/2041/25 Справа № 932/9963/24 Суддя у 1-й інстанції - Татарчук Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
16 жовтня 2025 року Кривий Ріг
16.10.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг клопотання захисника Безрука А.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05.11.2024р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає в АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2
Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05.11.2024р., ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанова суду першої інстанції набрала законної сили 15.11.2024р.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Безруком А.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та у зв'язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження, а саме 17.06.2025р., прохав вказаний строк поновити.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник вказав, що оскаржувана постанова винесена за відсутності ОСОБА_1 , ОСОБА_1 не було відомо, в якому саме суді буде розглядатись справа, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення судом,я кий мав розглядати справу вказаний Мирноградський суд, проте справа розглянута Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська. Хоча повідомлення для ОСОБА_1 було розмішено на сайті суду про дату, час та місце судового розгляду, він особисто не знав, на сайті якого саме суду потрібно було шукати таке повідомлення, про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо 09.06.2025р. після тог як його було зупинено працівниками поліції, у зв'язку з чим прохає строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.
Про дату, час та місце судового розгляду поданого захисником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, що не є перешкодою розгляду клопотання захисника, його інтереси в суді апеляційної інстанції представляє захисник Безрук А.В.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи поданого захисником Безруком А.В. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, вважає їх необґрунтованими, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції неповажними, та не знаходить підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на таке.
Так судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2024р. уповноваженим працівником поліції щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за фактом керування транспортним засобом ОСОБА_1 за ознаками алкогольного сп'яніння, та відмову від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до змісту протоколу, ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу особисто вказав на російській мові: «В больницу не поеду, вину осознаю».
Суд першої інстанції для розгляду провадження у справі про адміністративне правопорушення вжив заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, для цього розмістив відповідне оголошення на сайті суду.
07.11.2025р. судом першої інстанції, відповідно о вимог ст. 285 КУпАП копія оскаржуваної постанови направлена ОСОБА_1 , що підтверджується копією супровідного листа (а.с. 12), факт повернення вказаної постанови через її невручення в матеріалах справи відсутній.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що особа, задіяна у судовій справі, зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Суд апеляційної інстанції вважає неспроможними доводи сторони захисту щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не приймав особистої участі у розгляді справи, та не знав яким судом буде розглянута справа, оскільки після повідомлення працівниками поліції 09.06.2025р. щодо наявності оскаржуваної постанови він у стислий час віднайшов можливість звернутися до професійного захисника, з'ясувати всі обставини та подати апеляційну скаргу.
На переконання суду апеляційної інстанції, обізнаність професійного водія транспортного засобу про факт складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за фактом керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння має спонукати водія на вжиття заходів щодо належної процесуальної поведінки, та у такому випадку марним слід вважати, що у такому випадку реакція відповідних державних органів (поліції та суду) не буде здійснена, та особа не буде притягнена до відповідальності за одне з найсуворіших порушень ПДР України.
Суд апеляційної інстанції наголошує, за загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення відповідних правовідносин.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що строки, встановлені між іншим ЦПК України, КПК України та КУпАП, є обов'язковими для учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
Суд апеляційної інстанції окремо наголошує, що попри те, що конституційне право на суд є правом особи, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що протягом шести місяців ОСОБА_1 не вжито жодних заходів щодо з'ясування долі провадження, у якому він особисто задіяний, та активні дій з його боку розпочалися лише після встановлення існуючого стягнення.
З урахуванням наведеного вище слід також зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. В свою чергу сторона захисту таких обставин у поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить, а суд апеляційної інстанції таких обставин не встановив.
Що стосується доводів захисника, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні, що також є причиною несвоєчасного звернення із апеляційною скаргою, то вони також не є слушними, оскільки ці події мали місце влітку 2025р. тобто після спливу знаного часу після набрання оскаржуваної постанови законної сили.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання захисника Безрука Артема Володимировича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05.11.2024р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без задоволення, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відмовити.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути захиснику Безруку Артему Володимировичу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя