Провадження № 22-ц/803/7976/25 Справа № 175/4987/23 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Триполець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 . Зазначала, що Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист від 13.02.2024 року у справі № 175/4987/23 про припинення опіки, встановленої над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікунами якого призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та повернення ОСОБА_2 її малолітнього сина - ОСОБА_3 . Заявник вважає, що виконавчий лист необхідно скасувати відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, а саме з інших причин, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є третіми особами у справі № 175/4987/23 і не встановлювали опіку над малолітнім ОСОБА_3 . У даному випадку боржником необхідно зазначити саме виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради, який своїм рішенням призначив останніх опікунами над малолітнім ОСОБА_3 . Крім того, з метою припинення опіки, необхідно було вирішити питання про скасування зазначених рішень виконкомів, що зроблено не було.
Враховуючи зазначене, просила суд визнати виконавчий лист від 13.02.2024 року №175/4987/23 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року у задоволенні позовної заяви виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про припинення опіки над малолітньою дитиною та повернення дитини матері задоволено, припинено опіку, встановлену над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікунами якого призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допущено негайне виконання цього рішення в частині повернення ОСОБА_2 її малолітнього сина - ОСОБА_3 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.04.2024 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року залишено без змін.
Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист від 13.02.2024 року у справі № 175/4987/23 про припинення опіки, встановленої над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікунами якого призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та повернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2024 року зупинено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.04.2024 року в частині повернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в іншій частині - зупинити дію вказаного судового рішення до закінчення касаційного провадження.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2025 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 30.04.2024 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року в частині повернення ОСОБА_2 її малолітнього сина - ОСОБА_3 , а в іншій частині - поновлено дію вказаного судового рішення.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки рішення суду залишено без змін і підстави для продовження опіки над дитиною відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України визначено, що, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавчий лист - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання та зобов'язує боржника, інших юридичних та фізичних осіб точно і своєчасно виконати рішення суду чи іншого органу, а також сприяти державному виконавцю у примусовому виконанні рішення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
При цьому суд зауважує на тому, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду. Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Таким чином саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 07.11.2024 року у справі № 824/113/23 (провадження № 61-9886ав24).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 12.03.2025 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року залишено без змін та поновлено виконання рішення в частині повернення ОСОБА_2 її малолітнього сина - ОСОБА_3 .
Доводи ОСОБА_1 , викладені нею у апеляційній скарзі, не спростовують висновку про відсутність у останньої підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду про відсутність підстав для визнання вищевказаного листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені «22» жовтня 2025 року.
Повний текст постанови складено «23» жовтня 2025 року
Головуючий:
Судді: