Справа № 754/15368/23 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1354/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
08 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участю:
прокурора - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12023100030002408 від 08.08.2023 року за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 14.04.2017 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
- 24.04.2017 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
- 04.12.2017 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді 4-х років 4-х місяців позбавлення волі, звільненого 30.07.2021 року по відбуттю строку покарання,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі;
вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, 07.08.2023 року в 08 год. 07 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні студії дизайну меблів «8 кімнат» торгового центру «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, в умовах запровадженого на території України воєнного стану, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням засобу відчинив шухляду в тумбі та проник у сховище - вказану шухляду в тумбі, яка зачиняється на ключ, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ФОП « ОСОБА_10 », а саме: ноутбук «Lеnоvо Іdеа Раd G575», вартістю 3719,80 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_8 вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. Так, на обґрунтування своєї позиції зазначив, що матеріали судової справи не містять достатніх та безсумнівних доказів на доведення вини обвинуваченого, оскільки ті докази, на які посилається суд у своєму вироку не фіксують, що саме ОСОБА_9 підходив до столу та відкривав шухляду, забираючи ноутбук, та що він поклав його до рюкзаку, що підтверджується також показами свідків, які не зазначали, що саме ОСОБА_9 вчинив крадіжку, оскільки вони не були очевидцями самої події, а їхні пояснення щодо того, що останній ходив по торговому центру та заходив в мебельний салон не свідчать про вчинення ним кримінального правопорушення, до того ж вказана обставина не оспорюється самим обвинуваченим, який надав пояснення з цього приводу. Також захисник вказав про те, що в обвинуваченого не знаходили та не вилучали рюкзак та ноутбук; в матеріалах судової справи відсутні відомості щодо проведення експертизи, яка б доводила факт пошкодження замка в шухляді; протокол пред'явлення для впізнання, в якому свідок ОСОБА_11 впізнає ОСОБА_9 , суд визнав недопустимим доказом; покази свідка про те, що обвинувачений намагався продати жінці предмет схожий на ноутбук є сумнівними, оскільки сам свідок не впевнений у своїх показах і лише припускає це, при цьому вказану жінку не встановлено та не допитано; дактилоскопічна експертиза з приводу вилучених під час огляду місця події двох слідів папілярних узорів проведена не була. Додатково захисник зазначив про те, що суд неприпустимо послався у вироку на протокол впізнання свідком ОСОБА_12 , не даючи ніякої оцінки його показам у вироку, а досліджене в судовому засіданні відео має проміжок часу з 07-59 год до 08-15 год, тоді як відсутність ноутбука виявлено о 10 год, тобто невідомо, що відбувалось в проміжку часу з 08-15 год до 10 год, а за цей період будь-хто міг здійснити крадіжку. Просив суд оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальне провадження - закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку захисника обвинуваченого, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ст. 17 КПК України регламентують, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Як вбачається з вироку Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року, визнаючи ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, суд послався на такі досліджені в судовому засіданні докази: покази потерпілого ОСОБА_10 ; покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.08.2023 року, згідно з яким ОСОБА_10 заявив про таємне викрадення 07.08.2023 року в період часу з 07.30 годин до 08.30 годин на вул. Братиславській, 52 в м. Києві ноутбука «Lеnоvо Іdеа Раd G575»; протокол огляду місця події від 07.08.2023 року з фототаблицею до нього; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_14 впізнала за фотознімком ОСОБА_9 як чоловіка, який приблизно в 08.00 годин 07.08.2023 перебував перед входом до магазину «АТБ» по вул. Братиславській, 52 в м. Києві; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_15 впізнав за фотознімком ОСОБА_9 як чоловіка, який приблизно в 07.30 годин 07.08.2023 заходив до ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, попросив у нього цигарку та поводив себе підозріло; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_12 впізнав за фотознімком ОСОБА_9 як чоловіка, який приблизно в 08.00 годин 07.08.2023 знаходився в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» у приміщенні ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.09.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_16 впізнав за фотознімком ОСОБА_9 як чоловіка, який приблизно 07.08.2023 перебував на ринку «Троєщина» на вул. Електротехнічній, 2-А в м. Києві та намагався продати невідомій жінці предмет, схожий на ноутбук; протокол огляду відеозапису від 16.08.2023 року з DVD-R диском до нього, на якому міститься відеозапис від 07.08.2023 року з камер відеоспостереження ТОВ «Зручно купувати» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві; протокол огляду відеозапису від 16.08.2023 року з DVD-R диском до нього, на якому міститься відеозапис від 07.08.2023 року з камер відеоспостереження ТОВ «АТБ-Маркет» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві; протокол огляду відеозапису від 16.08.2023 року з DVD-R диском до нього, на якому міститься відеозапис від 07.08.2023 року з камер відеоспостереження ТОВ «Преміум фінанс» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві; протокол огляду відеозапису від 01.02.2024 року з камер відеоспостереження ТОВ «Преміум фінанс» та ТОВ «Зручно купувати», які знаходяться в приміщенні ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, за участю свідка ОСОБА_13 ; висновок експерта № 4793/23 від 25.08.2023 року та інші досліджені докази.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення про визнання ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Так, суд першої інстанції на обґрунтування доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, послався на досліджені відеозаписи від 07.08.2023 року з камер відеоспостереження ТОВ «Зручно купувати», ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «Преміум фінанс» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, зазначивши, що з них вбачається, як в приміщенні ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, яке є зачиненим та не приймає відвідувачів, зважаючи на графік роботи, в мережі магазинів меблів «ІНФОРМАЦІЯ_3» ТОВ «Зручно купувати» в період часу з 07.59 годин до 08.06 годин перебуває ОСОБА_9 , у якого на плечі знаходиться рюкзак чорного кольору, певний період часу переміщується у проході між магазином мережі меблів «ІНФОРМАЦІЯ_3» ТОВ «Зручно купувати» та обмінником валют ТОВ «Преміум фінанси», салонами меблів, які в той час зачинені, зважаючи на графік роботи, сидить на дивані, що виставлений для продажу, в мережі магазинів меблів «ІНФОРМАЦІЯ_3» ТОВ «Зручно купувати», після чого в 08.07 годин ОСОБА_9 прямує в напрямку меблевих салонів, які на той час не працювали та були зачинені, а саме в напрямку салону меблів «8 кімнат», після чого повертається з вказаного салону меблів та відразу йде, на його плечі наявний той же рюкзак, який є більш наповненим, в 08.15 годин ОСОБА_9 виходить з торгового центру.
Разом з тим, вказані відеозаписи колегія суддів не вважає беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_9 у вчиненні крадіжки ноутбука, адже вони не підтверджують відкриття саме ОСОБА_9 за допомогою невстановленого засобу шухляди в тумбі, яка зачиняється на ключ, та крадіжки звідти ноутбука, а лише свідчать про його перебування в приміщенні магазину, що не заперечувалось самим обвинуваченим, який показав, що 07.08.2023 року приблизно в 08.00 годин він дійсно зайшов в магазин «АТБ» в ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, після чого залишився в торговому центрі чекати на товариша, з яким домовився про зустріч біля ринку «Троєщина», в ході чого він заходив та виходив з торгового центру, заходив в кав'ярню, сидів на дивані одного з меблевих салонів, які знаходяться у вказаному торговому центрі, переписувався по мобільному телефону з товаришем, також здійснював телефонні дзвінки, а коли товариш йому зателефонував, то він пішов на зустріч з ним в напрямку ринку «Троєщина», де зустрівся з ним, після чого вони поїхали по робочим справам. Обвинувачений також підтвердив, що при ньому був рюкзак, в якому знаходився його робочий одяг, ключі, пакети з документами та грошима, і крадіжку ноутбука з мебельного салону ТЦ «Б-52» він не вчиняв.
При цьому, твердження суду про те, що ОСОБА_9 повертається з салону меблів «8 кімнат» з наявним на його плечах рюкзаком, який є більш наповненим, є виключно припущенням суду, який незрозуміло яким чином встановив з відеозаписів, що рюкзак став більш наповненим або більш важким і що там знаходиться саме викрадений ноутбук.
Колегія суддів звертає увагу також на те, що допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_14 впізнала за фотознімком ОСОБА_9 як чоловіка, який приблизно в 08.00 годин 07.08.2023перебував перед входом до магазину «АТБ» на вул.Братиславській, 52 в м.Києві; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2023 року, згідно з яким свідок ОСОБА_15 впізнав за фотознімком ОСОБА_9 як чоловіка, який приблизно в 07.30 годин 07.08.2023заходив до ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, попросив у нього цигарку та поводив себе підозріло; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.08.2023 року, згідно з якимсвідок ОСОБА_12 впізнав за фотознімком ОСОБА_9 як чоловіка, який приблизно в 08.00 годин 07.08.2023 знаходився в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» у приміщенні ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві не доводять винуватість саме ОСОБА_9 в крадіжці ноутбука, оскільки зазначені свідки безпосередніми очевидцями крадіжки ноутбука не були і повідомили суду виключно обставини виявлення факту крадіжки, а також перебування обвинуваченого в торговому центрі.
Щодо показів допитаного в суді першої інстанції свідка ОСОБА_16 про те, що приблизно 07.08.2023 року в 10.00-10.30 годин він був на ринку «Троєщина», де біля торгових рядів почув обурений крик жінки на чоловіка, який промайнув повз нього, з приводу намагання продажу цим чоловіком їй ноутбуку, який, на його думку, був краденим, то колегія суддів звертає увагу, що вказані показання самі по собі не можуть бути беззаперечним доказом вини обвинуваченого. Так, за змістом ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Як вбачається з наданих показань свідка, він впізнав раніше незнайомого йому ОСОБА_9 як чоловіка, який намагався продати невідомій жінці ноутбук, який, на думку свідка, був краденим, однак вказану жінку не встановлено та не допитано, який саме ноутбук нібито намагався продати ОСОБА_9 цій жінці не встановлено, що викликає сумнів в достовірності наданих ним показань та свідчить лише про суб'єктивне припущення свідка, що ОСОБА_9 намагався продати саме викрадений ноутбук. На думку колегії суддів, показання свідка ОСОБА_17 лише вказують на факт перебування обвинуваченого 07.08.2023 року о 10.00-10.30 годин на ринку «Троєщина», однак не свідчать про викрадення обвинуваченим ноутбука, а показання свідка про те, що ОСОБА_9 намагався продати викрадений ноутбук є лише його припущенням.
Посилання суду першої інстанції як на доказ доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_9 на дані, які містяться в протоколі огляду відеозапису від 01.02.2024 року, згідно з яким було проведено огляд відеозаписів від 07.08.2023 року з камер відеоспостереження ТОВ «Преміум фінанс» та ТОВ «Зручно купувати», які знаходяться в приміщенні ТЦ «Б-52» на вул. Братиславській, 52 в м. Києві, за участю свідка ОСОБА_13 , яка при перегляді вказаних відеозаписів вказала про те, що в 08.07 годин ОСОБА_9 йде в напрямку меблевого салону, в якому вона працює менеджером, та під час його знаходження у цьому меблевому салоні чутно шум, який схожий на звук відкривання тумбочки, в якій зберігався викрадений її робочий ноутбук, а також те, що в напрямку меблевих салонів йшли співробітники офісів торгового центру, які йшли повз меблеві салони впевнено, а раніше невідома їй особа, яка є ОСОБА_18 , йшла до меблевих салонів дуже повільно і з обережністю, колегія суддів також вважає безпідставним, оскільки вказаний протокол лише фіксує суб'єктивне пояснення свідка з приводу зображеного на відеозаписах.
Також колегія суддів враховує, що в процесі огляду місця події від 07.08.2023 року з поверхонь шухляд було виявлено та вилучено два сліди папілярних узорів на поверхнях першої та другої шухляд, які направлено на судово-дактилоскопічну експертизу, за результатами проведення якої експерт встановив, що слід пальця руки, найбільшими розмірами по вісях 14х28 мм придатний для ідентифікації за ним особи; слід пальця руки, найбільшими розмірами по вісях 12х21 мм непридатний для ідентифікації за ним особи; відповісти на питання чи залишені сліди рук, вилучені в різних місцях (на різних об'єктах) однією особою можливо лише за наявності дактилоскопічної карти конкретної особи, що перевіряється (том 1 а.с. 89-92), однак маючи придатний для ідентифікації слід пальця руки, у вказаному кримінальному провадженні не перевірено чи належить він ОСОБА_9 як особі, яка обвинувачується у вчиненні крадіжки.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, у вказаному кримінальному провадженні не встановлені достатні, допустимі та беззаперечні докази для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України поза розумним сумнівом та вичерпані можливості їх отримати,
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у вказаному кримінальному провадженні відсутня достатня сукупність достовірних доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року щодо ОСОБА_9 неможливо визнати законним та обґрунтованим, і цей вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо нього - закриттю у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи і вичерпанням можливості їх отримати, тобто із підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави, а питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року щодо ОСОБА_9 скасувати.
Кримінальне провадження № 12023100030002408 від 08.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості і вичерпанням можливості їх отримати.
Речові докази: DVD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати у вказаному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4