Справа № 11-cc/824/7909/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/36711/25
22 жовтня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2025 року, -
за участю:
представника власника майна ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2025 року задоволено клопотанняпрокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000500000018 від 22.12.2025 року та накладено арешт на пластиковий чохол чорного кольору з надписом Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_22» номер НОМЕР_1 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 -1 шт., погодна станція - 1 шт., камера Гармін -1шт., засоби для чистки в підсумку - 1шт., які визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки її зміст свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна та невідповідність висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам справи.
Вказує, що під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва були вилучені не лише речі, на які було отримано дозвіл слідчого судді, але, також, і особисту власність ОСОБА_6 , що була виявлена за місцем проведення обшуку.
Зауважує представник, що зброя та аксесуари до неї не можуть вважатись знаряддям чи предметом тих фінансових правопорушень, що розслідуються в межах даного кримінального провадження, будучи ж офіційно зареєстрованою за власником, ця зброя не могла підпадати й під кваліфікацію речей, набутих злочинним шляхом. Водночас, ОСОБА_6 та належна йому зброя, жодним чином, ні юридично, ні фактично не пов'язані з таким кримінальним провадженням або особами, щодо яких провадиться в його межах досудове розслідування, таке майно не може містити на собі будь-яку доказову інформацію щодо вчинення тих злочинів, що розслідуються.
Звертає увагу і на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2025 року в рамках справи № 761/33487/25 клопотання представника власника майна було задоволено, а арешт щодо особистої власності ОСОБА_6 був скасований, як слушно зазначив слідчий суддя, ані на момент проведення обшуку, ані на момент накладення арешту на майно не досліджувались обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Посилається апелянт і на те, орган досудового розслідування спочатку неправомірно визнали особисту власність ОСОБА_6 речовим доказом в межах кримінального провадження, до якого воно не мало жодного відношення, а надалі, з тим, щоб продовжити незаконне її утримання ініціювали безпідставне відкриття кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 КК, зокрема і з порушенням правим підслідності, оскільки детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування лише тих кримінальних правопорушень, які віднесені до їх підслідності, що визначено в ч. 3 ст. 216 КПК України.
Крім того, представник зазначає, що клопотання прокурора від 01.09.2025 року про накладення арешту, що подане ним фактично вдруге, не супроводжувалось новими обставинами або доказами, які б виправдовували обмеження прав власника майна, за умови постановлення на час його подання обов'язкової до виконання ухвали слідчого судді від 25.08.2025 pоку, якою такий арешт був скасований. А відтак, повторне накладення арешту без наявності нових обставин, які б виправдовували таке обмеження, суперечить вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила задовольнити її, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72022000500000018, яке внесено до ЄРДР 22 грудня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 263 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що у період з 01 січня 2017 року по теперішній час ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (уродженець Тюменської обл., рф), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_21 та іншими особами на території України та по за її межами організовано незаконну діяльність ряду підконтрольних юридичних та фізичних осіб, яка направлена на надання послуг з обміну (легалізації) віртуальних активів (криптовалюти) на фіатні кошти без відповідних дозволів Національного банку України і без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках.
Згідно до інформації наданої оперативним підрозділом СБ України зазначено, що вказана група осіб організувала реєстрацію та незаконну діяльність підконтрольних їм юридичних осіб, а саме: ТОВ «Проффіцентр Україна» (код 44593234), ГО «Проффіконтроль України» (код 43653753), ТОВ «ПФКУ Тактікал Груп» (код 39682830) та інших і фізичних осіб, які діють через онлайн платформу «CIK-Finance» (https://clk.world/ua), реквізити, документи та банківські рахунки яких використовують з метою прикриття незаконної діяльності направленої на умисне ухилення від сплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а саме конвертації грошових коштів, віртуальних активів (криптовалюти) через незаконно діючі пункти обміну в готівку.
З метою приховування прибутку та маскування незаконної діяльності спрямованої на незаконну конвертацію грошових коштів, віртуальних активів (криптовалюти) в готівку, вказані особи використовують різні інтернет ресурси на яких через телеграм-боти реєструють заявки на обмін. Після чого замовнику обміну надходить смс повідомлення з паролем, який необхідно повідомити при обміні та адресою здійснення незаконного обміну та легалізації коштів здобутих злочинним шляхом.
09.04.2025 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року по справі № 761/12722/25 в період з 13 год. 50 хв. по 23 год. 43 хв. у приміщеннях, які використовує незаконний обмінний пункт, онлайн платформа «CIK-Finance» (https://clk.world/ua), ТОВ «Проффіцентр Україна» (код 44593234), ГО «Проффіконтроль України» (код 43653753) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (уродженець Тюменської обл., рф) та які знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 26А, кв. 96, проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено, в тому числі наступне: пластиковий чохол чорного кольору з надписами Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_24» номер НОМЕР_2 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 - 1 шт.; погодна станція - 1 шт.; камера Гармін - 1 шт.; засоби для чистки в підсумку - 1 шт.
10.04.2025 року детективом БЕБ України винесено постанову про визнання зазначених вище речей речовими доказами у кримінальному провадженні.
02.09.2025 року (клопотання датоване 01.09.2025 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72022000500000018 від 22.12.2025 року, а саме: пластиковий чохол чорного кольору з надписом Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_22» номер НОМЕР_1 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 -1 шт., погодна станція - 1 шт., камера Гармін -1шт., засоби для чистки в підсумку - 1шт., які визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.09.2025 року вказане клопотання прокурора задоволено.
Проте, колегія суддів з таким висновком слідчого судді погодитись не може, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення: збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.
Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наданого до суду апеляційної інстанції, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000500000018 від 22.12.2022 року, здійснюється, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 263 КК України.
Накладаючи арешт на майно, а саме пластиковий чохол чорного кольору з надписом Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_22» номер НОМЕР_1 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 -1 шт., погодна станція - 1 шт., камера Гармін -1шт., засоби для чистки в підсумку - 1шт., слідчий суддя не врахував негативні наслідки такого арешту. Зокрема, вказане майно на праві власності належить ОСОБА_6 , останній ніяких протиправних дій не вчиняв.
Крім того, стороною обвинувачення не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вказане майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які зазначено у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що вказане майно, на яке просив накласти арешт є предметом протиправної діяльності, об'єктом та знаряддям злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв'язку із чим постанова детектива від 10.04.2025 року в частині визнання вищевказаного майна речовим доказам є формальною.
Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, слідчий, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів також не вбачає.
Слід також звернути увагу, що вказане майно у встановленому порядку хоча і визнане органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, однак така постанова на думку колегії судді є формальною, у зв'язку з чим в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на пластиковий чохол чорного кольору з надписом Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_22» номер НОМЕР_1 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 -1 шт., погодна станція - 1 шт., камера Гармін -1шт., засоби для чистки в підсумку - 1шт., з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч. 10 ст. 170 КПК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до остаточного висновку про те, що на вказане стороною обвинувачення майно не може бути накладено арешт у вказаному кримінальному провадженні за наведених підстав. Не містить таких даних щодо обставин кримінального провадження і оскаржувана ухвала слідчого судді. Прокурором не було доведено необхідність накладення арешту на пластиковий чохол чорного кольору з надписом Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_22» номер НОМЕР_1 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 -1 шт., погодна станція - 1 шт., камера Гармін -1шт., засоби для чистки в підсумку - 1шт., з метою збереження речових доказів, не вказано, у який спосіб та для з'ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе його використання.
Прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.
За положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вищевказане майно не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000500000018 від 22.12.2025 року та накладено арешт на пластиковий чохол чорного кольору з надписом Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_22» номер НОМЕР_1 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 -1 шт., погодна станція - 1 шт., камера Гармін -1шт., засоби для чистки в підсумку - 1шт., які визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72022000500000018 від 22.12.2025 року, а саме на пластиковий чохол чорного кольору з надписом Nanuk 995 та гвинтівку пісочного кольору з виконаними надписами «Вироблено в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_22» номер НОМЕР_1 - 1 шт., ІНФОРМАЦІЯ_23 -1 шт., погодна станція - 1 шт., камера Гармін -1шт., засоби для чистки в підсумку - 1шт., які визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ _____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4