Справа №752/11880/25 Головуючий у І інстанції Вдовиченко О.О.
Провадження № 33/824/4223/2025 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
10 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років без конфіскації транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою 27.04.2025 року о 07 год. 30 хв. ОСОБА_1 , в м. Києві на Деміївській площі, керував автомобілем «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: підвищена жвавливість, виражене тремтіння пальців рук , неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і таке правопорушення допущене ним втретє протягом року, що тягне за собою відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256
КУпАП без належного роз'яснення його прав, без залучення свідків, як того вимагає п.2.5 Наказу МОЗ №145 від 24.01.2020 року та без належного направлення його на медичний огляд.
Зазначає, що суддя не надав оцінки тим обставинам, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, оскільки його автомобіль знаходився у нерухомому стані, що підтверджується відеозаписом з бодікамер поліцейських. Окрім того, після складення протоколу його авто не було евакуйоване та вилучене.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до складеного поліцейським Волинцем Ю.С. протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінувалося відмова від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в порушення вимог п.2.5 ПДР та його дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння за обставин, викладених у протоколі, стверджуються сукупністю доказів, яким суддя надав належну правову оцінку.
В апеляційній скарзі не оспорюються ті обставини, що ОСОБА_1 відмовився на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не пояснили ОСОБА_1 причину зупинки, не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також є такими, що суперечать вимогам ст. 266 КУпАП, твердження апеляційної скарги про обов'язковість присутності під час висунення йому вимоги поліцейським про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння двох свідків, оскільки при застосуванні технічних засобів відеозапису наявність свідків не вимагається.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на час спілкування з ним працівників поліції транспортний засіб не перебував у русі і він не керував транспортним засобом є слушними, проте, з відеозапису події і змісту його пояснень та апеляційної скарги беззаперечно вбачається, що до спілкування автомобіль під його керуванням був зупинений працівниками поліції, ним не заперечувалась того, що саме він був водієм автомобіля та надавав послуги таксі.
Факт не вилучення у нього працівниками поліції автомобіля не є тією обставиною, яка б свідчила про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, що полягає у відмові від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять аргументів, які б ставили під сумнів наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 ПДР.
Проте, висновки судді про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП є помилковими.
Частиною 6 ст.294 КПК України передбачено , що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Із юридичного аналізу ст.278 КУпАП випливає, що суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно у межах складеного протоколу.
Протокол складений за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи винуватим ОСОБА_1 у вчиненні більш тяжкого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суддя вийшов за межі складеного протоколу, допустивши порушення норм процесуального права, яке є істотним.
За таких обставин постанову судді слід змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 на ч.1 ст.130 КУпАП та застосувавши до нього адміністративне стягнення у межах зазначеної правової норми.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
У іншій частині постанову залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль