справа №758/10368/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №3-зв/824/29/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянув заяву представника Енергетичної митниці - ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4
у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 485 МК України
установив:
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року, на підставі протоколу №0247/90300/24 від 24 червня 2024 року, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2800 грн., що становить 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2025 року у складі судді ОСОБА_4 , скасовано постанову Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року та ухвалено по справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України закрито за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
04 липня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника Енергетичної митниці ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2025 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09 липня 2025 року, розгляд даної заяви було призначено судді-доповідачу ОСОБА_4
10 липня 2025 року, представник Енергетичної митниці ОСОБА_3 , на електронну адресу Київського апеляційного суду, направила заяву про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 , в якій зазначила про те, що суддею було не повно та не об'єктивно розглянуто справи за участю Енергетичної митниці, під час розгляду справ також спостерігалися ознаки прихильності до однієї зі сторін, зокрема через врахування виключно позиції сторони захисту. Крім того, за годину до розгляду даної справи по суті, Енергетичною митницею було направлено заяву про відвід судді ОСОБА_4 , однак вказана заява вирішена не була, відтак у Енергетичної митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді у даній справ.
З огляду на викладене, вважає, що дії судді ОСОБА_4 викликають сумнів в його об'єктивності та неупередженості.
Листом від 15 липня 2025 року, повторно від 09 вересня 2025 року та втретє від 29 вересня 2025 року, адміністративну справу №758/10368/24 витребувано з Подільського районного суду м. Києва.
Дана справа надійшла на адресу Київського апеляційного суду 10 жовтня 2025 року.
Крім цього, 15 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_5 надійшла заява, в якій вона зазначила, що зміст заяви про відвід судді ОСОБА_4 не свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу.
Незгода Енергетичної митниці, як сторони справи, із процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Зазначила, що підстави для сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді ОСОБА_4 відсутні.
Просила відмовити у задоволенні заяви представника Енергетичної митниці про відвід судді ОСОБА_4 .
Розглянувши подану заяви про відвід, вважаю її необґрунтованою з огляду на наступне.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено порядок розгляду питання щодо відводу судді.
Разом з тим, згідно пункту 4 рішення Ради суддів України №34 від 08 червня 2017 року судам роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративне правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності судді, неупередженості та безсторонності може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року), вважаю, що питання про вирішення відводу повинно бути розглянуте за аналогією закону.
Згідно частини 1 статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною 2 статті 35 цього Кодексу.
За правилами, встановленими пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Зміст заяви про відвід судді ОСОБА_4 не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 75 КПК України, для відводу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Ураховуючи наведене, підстав для сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді ОСОБА_4 не встановлено.
Керуючись статтями 75, 81 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви представника Енергетичної митниці ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 - відмовити..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2