Справа № 11-сс/824/7603/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 761/38523/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
20 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погодженого прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.11.2025 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнобаївки Білозерського району Херсонської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити частково, змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю або визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, постановленою з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому такою, яка підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що органом досудового розслідування не надано жодних доказів добровільності дій ОСОБА_8 , що є обов'язковою умовою складу злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Не конкретизовано коли саме та за яких обставин він став нібито працювати в незаконно створеному правоохоронному органі рф.
Версія про його винуватість не знайшла підтвердження системою незаперечливих і при цьому достовірних, належних та допустимих доказів. Підозра не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення із зазначенням усіх елементів, які утворюють склад злочину та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також не доведено.
Крім того, захисник в своїй апеляційній скарзі звертає увагу на особу підозрюваного, зокрема, що останній тривалий час працював в правоохоронних органах, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, міцність його соціальних зв'язків, а саме, що підозрюваний одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір, у якої проблеми зі здоров'ям.
Вважає, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу або визначення застави у кримінальному провадженні в повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам у провадженні.
Заслухавшидоповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220250000000000885 від 31.07.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 7 ч. 111-1 КК України.
12.09.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.08.2025 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора від 08.08.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 18.09.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.09.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.09.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 220250000000000885 від 31.07.2025 до 5-ти місяців, тобто до 18.11.2025.
12.09.2025старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відсутні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року клопотання органу досудового розслідування задоволено та щодо ОСОБА_8 продовжено строк дії застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.11.2025.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду зазначеного клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри є безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на характер і досить високий ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не зменшилися. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, доводи захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 13.11.2025 у межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Таким чином оскаржуване судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погодженого прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.11.2025 відносно ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4