21 жовтня 2025 року м. Київ
Справа №753/18183/23
Провадження: № 22-ц/824/16158/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддівВерланова С. М.,Нежури В. А.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Савчака Ярослава Олеговича в інтересах ОСОБА_1
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Трусової Т. О.,
у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Рішенням Дарницького районного суду м. Києвавід12 грудня 2023 року позов ТОВ «Євро-Реконструкція» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в розмірі 94 261,91 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 22594, 03 грн та три проценти річних в розмірі 6 468,84 грн, а всього стягнуто 123 324 грн 79 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» судовий збір в розмірі 1 342 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» судовий збір в розмірі 1342 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Савчак Я. О. в інтересах ОСОБА_1 направив 25 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду, в якій одночасно порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що належним чином про розгляд справи ОСОБА_1 не був повідомлений, а з повним тестом оскаржуваного судового рішення ознайомився в приміщенні суду 25 липня 2025 року під час ознайомлення із матеріалами справи.
29 серпня 2025 року цивільну справу витребувано із суду першої інстанції.
07 жовтня 2025 року справа №753/18183/23 надійшла до Київського апеляційного суду.
Однак, апеляційнепровадження за апеляційноюскаргоюне може бути відкрите з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
В той же час пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; та пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Результат аналізу вказаної процесуальної норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто, законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Тобто, строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктами 1,2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 523/1781/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 493/1858/16-ц, від 30 червня 2021 року у справі № 613/1166/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 171/506/15, від 23 листопада 2022 року у справі № 754/2141/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 761/30419/19, від 30 січня 2023 року у справі № 761/21976/21, від 15 лютого 2023 року у справі № 208/805/20, від 24 квітня 2023 року у справі № 755/19216/18, від 05 квітня 2023 року у справі № 465/3861/16-ц.
У разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подає скаргу має довести, а апеляційний суд перевірити наявність випадків передбачених пунктами 1-2 вказаної норми (постанова Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17).
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 рокуу справі № 361/161/13-ц.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадженнябез виклику учасників справи. (а. с. 26-27).
Під час розгляду справи судом першої інстанції 16 жовтня 2023 року та 27 листопада 2023 рокуОСОБА_1 надсилались ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою на поштову адресу: АДРЕСА_1 , зазначену в позовній заяві.
Поштове відправлення від 16 жовтня 2025 року повернулось на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
27 листопада 2023 року судом повторно направлено ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою на адресу ОСОБА_1 .
Згідно зворотного повідомлення «Укрпошти» поштове відправлення повернулось до суду апеляційної інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Вказаний висновок викладено в постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду у справі № 755/17944/18 від 10 травня 2023 року.
Крім того, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 рокунадіслано судом до реєстру: 12.12.2023. Зареєстровано: 12.12.2023.Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2023.
Отже, ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі, було достеменно відомо про розгляд справи за поданим позовом, а тому ОСОБА_1 не є особою, яка не була повідомленою про розгляд справи, обставин непереборної сили, внаслідок виникнення яких, було пропущено строк на апеляційне оскарження, скаржником не зазначено
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» викладено висновок Європейського суду з прав людини про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом ізтим, питаннящодопоновлення строку на оскарженняперебуває в межах дискреційнихповноваженьнаціональнихсудів, однактакіповноваження не є необмеженими, тому відсудіввимагаєтьсявказуватипідстави для поновлення строку. Протенавітьтодіможливістьпоновлення не буде необмеженою, оскількисторони в розумніінтервали часу маютьвживатизаходів, щобдізнатися про стан потрібногоїм судового провадження. У кожнійсправі суди маютьперевіряти, чивиправдовуютьпідстави для поновленнястроків для оскарженнявтручання у принцип юридичноївизначеності.
Європейський суд з прав людинизауважує, щопроцесуальнінормипризначенізабезпечитиналежневідправленняправосуддя та дотримання принципу правовоївизначеності, а також про те, щосторониповиннімати право очікувати, щоцінормизастосовуються. Принцип правовоївизначеностізастосовується не лишещодосторін, але й щодонаціональнихсудів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Апеляційний суд зауважує, що в будь-якому випадку, як зазначено вище, сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення після спливу одного року з дня складення його повного тексту, а винятків, визначених, частинами 1, 2 статті 358 ЦПК України, не встановлено, у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката СавчакаЯ. О. в інтересах ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюадвоката Савчака Ярослава Олеговича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 рокувідмовити.
Ухвала набираєзаконноїсили з моменту їїпідписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягомтридцятиднів шляхом поданнякасаційноїскаргибезпосередньо до суду касаційноїінстанції.
Головуючий: Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура