Справа № 203/3144/24
Провадження № 1-кп/0203/488/2025
іменем України
22 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041030001860 від 24.05.2024 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.ч.1,2 ст. 153 КК України, -
На розгляді Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч.4 ст.185, ч.ч.1,2 ст.153 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з існуванням ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_5 , розуміючи міру покарання у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений неодноразово судимий, вчинив злочини в період іспитового строку, не працює, не має законних джерел доходу, що дає підстави вважати наявним ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Захисник, обвинувачений в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник вказав, що заявлені прокурором ризики є недоведеними та зводяться до припущень. Просив врахувати наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, а також тривалість розгляду справи.
Суд, вислухавши заявлене клопотання, думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24.10.2025 року включно з визначенням застави.
Відповідно до ч. ч 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду існує, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, два з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що обвинувачений, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованих злочинах, може переховуватися від суду.
При цьому судом враховано, що обвинувачений не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які б утримували його за місцем проживання, що значно підвищує ризик переховування від суду. Доводи протилежного стороною захисту на надано.
При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України, враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд також вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 неодноразово судимий, в тому числі за умисний тяжкий злочин, за який відбував покарання у виді позбавлення волі, знову обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку тяжких злочинів, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та не зробив для себе належних висновків та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, суд при вирішенні питання про наявність заявлених прокурором ризиків враховує введення в Україні воєнного стану, що полегшує обвинуваченому можливість переховуватись від суду в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки військова агресія проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та погіршує криміногенну обстановку.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених судом ризиків і застосування саме такого запобіжного заходу буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Щодо твердження захисника стосовно того, що справа тривалий час розглядається судом, суд, хоча і констатує тривалість судового розгляду, однак вважає, що ця обставина у даному випадку не свідчить про неможливість подальшого тримання під вартою, враховуючи складність даного кримінального провадження, соціальний інтерес до злочину, наслідки цих злочинів, проведення експертизи у справі, а також поведінку учасників кримінального провадження, в тому числі заявлення стороною захисту про необхідність надання часу для підготування клопотань, що об'єктивно узгоджується з критеріями розумності строків кримінального провадження, визначеними ст. 28 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає необхідним визначити мінімальну заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20 грудня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1