Справа № 754/4947/25 Головуючий в суді І інстанції - Банах О.Л.
Провадження № 33/824/4250/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Отрох А.В. на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року,
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15 березня 2025 року о 09 годині 10 хвилин в м. Києві по вул. Радосинській, 140, керував транспортним засобом Audi, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі захисник Отрох А.В. не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її незаконною та такою, що прийнята із неправильним дослідженням доказів у справі, а також, порушенням норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала, що огляд ОСОБА_1 відбувся з порушенням ст.266 КУпАП та є недійсним, оскільки працівники поліції відразу запропонували проїхати для огляду в заклад охорони здоров'я, а огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу не пропонували. Крім того, зазначила, що ознаки алкогольного сп'яніння вказані в протоколі про адміністративне правопорушення не узгоджуються з тими, що назвав працівник поліції на відеозаписі. Також, працівники поліції спочатку запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння і лише тоді назвали ознаки алкогольного сп'яніння. Вважає, що такі ознаки як тремтіння пальців рук та почервоніння шкіри обличчя в даному випадку свідчать про емоційність ОСОБА_1 , що пов'язано з виниклою стресовою ситуацією та наявним в нього діагнозом Діабет другого типу з не уточненими ускладненнями. Крім того, вказала що на відео в ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, що свідчить про упередження працівника поліції, що оформлював матеріали про адміністративне правопорушення. За таких обставин, просила апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
ОСОБА_1 та його захисник до суду не прибули, про дату та час розгляду справи повідомлялись тричі. Вперше, про розгляд справи призначений на 05.09.2025 року ОСОБА_1 був повідомлений по телефону, про що складена відповідна телефонограма, його ж захисник була повідомлена шляхом направлення повідомлення на електронну адресу, що зазначена нею в апеляційній скарзі, однак до суду вони не з'явились, ОСОБА_1 направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з пошуком захисника. Вдруге про судове засідання, призначене на 26.09.2025 року ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення смс повідомлення за номером телефону, що вказана в апеляційній скарзі, що підтверджується довідкою, до суду не прибув, захисником Отрох А.В. було направлено заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням захисника у терміновому службовому відрядженні, втретє, про судове засідання, призначене на 20.10.2025 року ОСОБА_1 та його захисник Отрох А.В. повідомлялись шляхом направлення смс повідомлень, однак до суду не з'явились. Суд звертає увагу на те, що рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З урахуванням викладеного, судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 та його захисника про дату та час розгляду справи, однак останні до суду не з'явились, причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не направили, а тому суд вважає, що дана поведінка ОСОБА_1 та його захисника свідчить про їх свідоме ухилення від явки до суду. За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Отрох А.В. до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки водій повинен на вимогу працівників поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, поставленого у вину ОСОБА_1 проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 з наступними змінами (в подальшому «Інструкція»). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції із застосуванням відео фіксації на нагрудні камери, було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення таких ознак як запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку проведення огляду працівниками поліції в частині відсутності пропозиції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи. Так, відповідно до п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров'я. Враховуючи, що вказаною інструкцією передбачено проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, вважаю що дії працівників поліції є правомірними, та такими, що узгоджуються з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, останні запитують у ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, чи згоден пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснюють йому вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та ще раз висувають вимогу щодо проходження огляду в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів категоричної відмовою. За таких обставин суд вважає, що дії працівників поліції відповідали вимогам законодавства.
Щодо доводів апеляційної скарги про незабезпечення працівниками поліції права на захист, то вони є безпідставними з огляду на положення ст. 268 КУпАП згідно якої, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Тобто, враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право залучити адвоката для захисту його прав самостійно, однак аналіз ст.268 КУпАП не дає підстав стверджувати, що саме працівники поліції зобов'язані забезпечити право на захист особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне складання протоколу про адміністративне правопорушення, то вони є безпідставними.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 15.03.2025р. серії ЕПР1 №271906 щодо ОСОБА_1 , він містить дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, також вказаний протокол містить викладення фактичних обставин вчинення правопорушення, зазначення статті та частини статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, викладені у вказаному протоколі обставини вчинення правопорушення узгоджуються з наявним в матеріалах справи відеозаписом. Відтак, вказаний протокол є належним та допустимим доказом, таким, що оформлений відповідно до вимог законодавства.
Доводів на спростування наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП захисником не надано і не наведено.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Отрох А.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька