Справа № 201/12574/25
Провадження № 3/201/3799/2025
Іменем України
21 жовтня 2025 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Згідно протоколу серії ЕПР 1 № 468985 від 30.09.2025р. ОСОБА_1 30.09.2025р. о 01 годині 50 хвилин, у м. Дніпрі, по вул. Набережна Перемоги, буд. 136а, керував транспортним засобом BMW 320 номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.1. «а» ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання 21.10.2025р. не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належними чином.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику особи в судове засідання та враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в повному обсязі підтверджується наявними матеріалах справи доказами.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено, що правопорушник надасть пояснення у суді.
Згідно із рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області від 30.09.2025р. зафіксовано, що 30.09.2025р. близько 01 години 50 хвилин, патрулюючи в складі екіпажу «0311» на вул. Набережна Перемоги, буд. 136а, в м. Дніпрі, зупинено транспортний засіб BMW 320 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та встановлено, що гр. ОСОБА_1 немає права керування таким транспортним засобом і вже притягався до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У матеріалах справи наявна довідка Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 03.10.2025р. відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Також на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до справи долучено диск із відеозаписом нагрудної камери інспектора.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою статті 126 КУпАП.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово здійснював адміністративне правопорушення, а саме керував транспортним засобом не маючи права керування ним, правильних висновків не зробив та продовжив вчиняти протиправну поведінку.
Отже, аналіз досліджених доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим він порушив вимоги п.2.1 а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави, в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125 ч. 5, 33, 280,283-285 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала законної сили:
Суддя О.С. Наумова