Ухвала від 15.10.2025 по справі 757/40209/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/7005/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 ,

Унікальний № 757/40209/25-к Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 181 КПК

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання- ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7 ,

підозрюваної - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, щодо:

ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в Донецькій області, м. Артемівськ, Українська РСР, СРСР, громадянці України, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 ,яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого та застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що у матеріалах кримінального провадження, доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу, міститься достатній об?єм допустимих доказів, які дають обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, та вказують на те, що обставини, спосіб та характер вчинення інкримінованих останній злочинів, її поведінка, підтверджують як наявність ризиків, наведених у клопотанні, так і неможливість запобігання настанням останнім жодним іншим застосованим підозрюваній запобіжним заходом окрім як домашній арешт.

Вказує, що висновки слідчого судді про недоведеність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника та підозрювану, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12025000000002136 від 04.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 354, ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в Україні у 2024 році процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, до 01.01.2025 визначалась Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про МСЕК), яке діяло до 01.01.2025 та втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.

Згідно п. 3 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводилася особам, що зверталися для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводили медико-соціальні експертні комісії (далі - Комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (Бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення про МСЕК).

Згідно п.п. 1 п. 11 Положення про МСЕК, міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.

Медико-соціальна експертиза проводилася після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 17 Положення про МСЕК).

Пунктом 19 Положення про МСЕК, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акту огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації (п. 24 Положення про МСЕК).

Голова або члени Комісії, винні у прийнятті неправильного рішення і незаконній видачі документів про інвалідність, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 25 Положення про МСЕК).

Питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 відповідно до якого на вказаний період у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії; Кримська республіканська, обласні, центральні міські у м. Києві та м. Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Відповідно до зазначеної постанови Міжрайонна медико-соціальна експертна комісія м. Бахмут (далі - Міжрайонна МСЕК м. Бахмут) на 2024 рік мала статус екстериторіальності та фактично знаходилася за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, буд. 15.

Наказом головного лікаря Обласного центру медико-соціальної експертизи від 24.01.2014 № 30-к ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду лікаря-невропатолога, спеціаліста з медико-соціальної експертизи Міжрайонної МСЕК м. Бахмут, головою Міжрайонної МСЕК м. Бахмут.

Відповідно до посадової інструкції голови Міжрайонної МСЕК м. Бахмут, встановлено: п.2.1 завданням голови комісії є: забезпечення в межах своїх повноважень проведення комісією медико-соціальної експертизи; п.2.2 обов'язки голови комісії: організація роботи комісії, забезпечення виконання завдань, покладених на комісію; здійснення керівництва діяльності комісії, забезпечення раціонального та ефективного розподілу посадових обов'язків між її працівниками з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації запобігання зловживанням під час роботи комісії; вивчення з членами комісії медико-соціальної документації перед проведенням огляду хворого; організація огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності; організація та контроль за проведенням медичної реабілітації в лікувально-реабілітаційних установ району, міста, області.

Таким чином, ОСОБА_12 в розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, ОСОБА_12 у не вставлений досудовим розслідуванням час, але до 07.03.2024, у не встановленому місці, усвідомлюючи надані їй посадовою інструкцією голови Міжрайонної МСЕК м. Бахмут повноваження та пов'язані з ними можливості, використовуючи досвід, здобутий на вказаній посаді, а також можливості проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану, з корисливих мотивів, переслідуючи мету майнового збагачення, вирішила налагодити систематичне отримання неправомірної вигоди за фіктивне встановлення громадянам України інвалідності та видачу про це відповідних довідок.

Як вказує слідство, ОСОБА_12 у не вставлений досудовим розслідуванням час, але до 07.03.2024, у не встановленому місці та у невстановлений спосіб залучила організованої нею злочинної діяльності, пов'язаної з отриманням неправомірної вигоди, ОСОБА_13 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_14 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , між якими чітко розподілила ролі, однак які не були обізнані у всьому злочинному плані задуманих нею злочинів, відомих учасникам організованої групи, однак з якими діяла за попередньою змовою.

Зокрема на ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 організатор групи ОСОБА_12 поклала обов'язки:

- підшукування осіб, які мають бажання на встановлення фіктивної інвалідності;

- отримання від таких осіб сум неправомірної вигоди та документів, необхідних для встановлення фіктивної інвалідності;

- обробка документів та їх пересилання разом із сумами неправомірної вигоди через поштового оператора безпосередньо ОСОБА_12 , або на ім'я вказаних нею ОСОБА_18 чи ОСОБА_19 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , для передачі ОСОБА_12 ;

- комунікація між усіма учасниками групи, а також іншими особами, які не були її учасниками;

- виконання інших розпоряджень та вказівок організатора ОСОБА_12 , тощо.

20.08.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у пособництві у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у пособництві у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб повторно.

21.08.2025 року (клопотання датоване 20.08.2025 року) старший слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся з клопотанням до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з підстав недоведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді колегія судів погодитися не може, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачени статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов?язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об?єктивно зв?язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обгрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об?єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об?єктивно зв?язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об?єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме пособництві у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб повторно.

На думку колегії суддів, в даному кримінальному провадженні зв?язок підозрюваної ОСОБА_8 з вчиненими кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилається орган досудового розслідування, та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об?єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 може бути причетна до вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Щодо наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то колегія суддів вважає висновок слідчого судді про їх недоведеність неправомірним з огляду на наступне.

Так, ризик визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тому підозрювана без належного контролю його поведінки може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув?язнення.

Окрім того, ОСОБА_8 може здійснити перетин державного кордону України та безперешкодно там переховуватись від органу досудового розслідування.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, не встановлені всі особи, які причетні до його вчинення, місцезнаходження речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні.

Окрім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, проявляється у тому, що на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, а тому підозрювана ОСОБА_8 перебуваючи на волі може незаконно впливати на зазначених осіб.

Також, ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 з метою перешкодити проведенню слідчих і процесуальних дій, може зловживати процесуальними правами, що може виразитись у невчасній явці для проведення слідчих дій у справі або неявці під приводом територіальної віддаленості від органу досудового розслідування.

Також підозрювана може затягувати з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення чи надання для ознайомлення яких є обов?язковим під час проведення досудового розслідування;

Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що з врахуванням обставин вчиненого злочину с підстави вважати, що неправомірні дії ОСОБА_8 носять непоодинокий характер.

Зокрема, характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчиненого підозрюваною кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом підроблення чи використання підломлених документів тощо.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів вважає наявними підстави для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу для можливості продовження у цьому кримінальному провадженні подальшого досудового розслідування.

Однак, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 194 КПК України, згідно якої, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом З частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м?який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов?язки, передбачені частинами п?ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що виключних обставин для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання, з покладенням на нього процесуальних обов?язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України строком 20.10.2025.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 196, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі міста Одеса, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрювану обов'язків до 20.10.2025 включно.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
131224332
Наступний документ
131224334
Інформація про рішення:
№ рішення: 131224333
№ справи: 757/40209/25-к
Дата рішення: 15.10.2025
Дата публікації: 28.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (15.10.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 21.08.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
25.08.2025 10:30 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОЛОВКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
ГОЛОВКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА