справа № 357/6565/25
провадження № 3-зв/824/60/2025
17 жовтня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ: ОСОБА_1 (суддя-доповідач), за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 та самовідвід судді ОСОБА_5 від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , поданою представником ОСОБА_7 , на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, -
В провадженні Київського апеляційного суду знаходиться справа про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , поданою представником ОСОБА_7 , на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , якою закрито провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 року, справу призначено головуючому судді ОСОБА_5
19 липня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 подала заяву про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року, ухвалену у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП.
У доводах своєї заяви від 19 липня 2025 року адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що 11.07.2025 року через підсистему ЄСТС «Електроннийсуд» нею, як захисником ОСОБА_4 - до Київського апеляційного суду було подано заяву про внесення РНОКПП адвоката ОСОБА_3 до додаткових відомостей про учасників справи № 357/6565/25, переведення усіх без виключення паперових матеріалів судової справи в електронну форму та приєднання до електронної судової справи, надання доступу до електронної судової справи. Однак, в порушення вимог закону, крім апеляційної скарги, жодного іншого паперового матеріалу справи та доказу, включно з відеодоказами, в електронну форму не переведено та до електронної судової справи не приєднано.
На переконання ОСОБА_3 , головуючий у справі суддя ОСОБА_5 не виконав покладені на нього ч. 1 ст.321 КПК України обов'язки, а саме: не забезпечив право ОСОБА_4 в особі захисника - адвоката ОСОБА_3 на ознайомлення з матеріалами судової справи в електронній формі, чим, на її переконання, порушив вимоги ч.1 ст. 268 КУпАП, 4.4 ст. 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п.124 Положення про ЄС/ТС; створив перешкоди в законній діяльності захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 під час надання правової допомоги клієнту; проявив з точки зору стороннього спостерігача упереджене ставлення до сторони захисту, порушив право ОСОБА_4 на справедливий розгляд її справи безстороннім судом.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_5 від розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, подану адвокатом ОСОБА_3 передано на автоматизований розподіл справ для визначення судді, який його вирішить.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2025 року, справу щодо розгляду заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 призначено до розгляду судді Київського апеляційного суду ОСОБА_8 .
Постановою Київського апеляційного суду від 23 липня 2025 року, ухваленою суддею ОСОБА_8 , заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року щодо ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Під час судового засідання, призначеного на 05 вересня 2025 року, адвокат ОСОБА_3 повідомила, що справа не може бути розпочата, оскільки на її думку відвід, який було заявлено в попередньому судовому засіданні судді ОСОБА_5 , та який постановою був переданий на автоматизований розподіл справ для визначення судді, який його вирішить, а після переданий судді ОСОБА_8 , фактично залишився не вирішений у спосіб визначений ч. 3 ст. 81 КУПК України, оскільки ні вона як захисник, яка подала заяву про відвід, ні її підзахисна ОСОБА_4 не повідомленні про розгляд заяви про відвід, не були заслухані, що свідчить про порушення їхніх прав як учасника процесу. Крім того, зазначає, що за її заявою Європейський суд з прав людини визнав прийнятною заяву «Лозівська проти України».
Таким чином, вважає, що оскільки судом було розглянуто подану нею заяву про відвід судді ОСОБА_5 без їх участі та суддя ОСОБА_8 не допустила її до участі у розгляді справи, тому вона повторно висловила недовіру до складу суду (головуючого у справі) у розгляді цієї справи.
Також, головуючим у справі суддею Київського апеляційного суду ОСОБА_5 у даній справі подано заяву про самовідвід, яка мотивована наступним.
Як слідує із матеріалів вказаної справи, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вказаній справі ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 , уклавши 28 червня 2025 року із ОСОБА_4 договір про надання правничої допомоги подала через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду заяву про внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасників справи участь у судових засіданнях в режимі ВКЗ, в якій просила: всі судові засідання у справі ЄУН 357/6565/25 проводити в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з власних технічних засобів адвоката ОСОБА_3 , за допомогою сервісу ВКЗ ( ОСОБА_3 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстрований ОСОБА_3 . Електронний кабінет в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв'язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше, ніж за три дні до кожного судового засідання у справі; копії ухвал надіслати до Електронного кабінету адвоката ОСОБА_3 та на електронні адреси: НОМЕР_1 а@gmail.com та невідкладно: внести РНОКПП адвоката ОСОБА_3 - НОМЕР_1 , до додаткових відомостей про учасників судової справи ЄУН 357/6565/25; перевести усі без виключення паперові матеріали судової справи ЄУН 357/6565/25 в електронну форму, приєднати до електронної судової справи; надати адвокату ОСОБА_3 доступ до електронної судової справи.
Вказана заява адвоката ОСОБА_3 в частині внесення РНОКПП/ЄДРПОУ до картки особи у судовій справі з унікальним номером 367/6565/25 фактично була задоволена та відповідні відомості про учасника справи були внесенні секретарем судового засідання ОСОБА_9 до відомостей щодо даної справи в системі «Електронний суд» (а.с. 207 т.1).
Крім того, судом у вказаній справі було забезпечено право адвоката ОСОБА_3 приймати участь у розгляді вказаної справи з використання ВКЗ.
Разом із тим, задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 в частині переведення усіх без виключення паперових матеріалів судової справи ЄУН 357/6565/25 в електронну форму, Київський апеляційний суд не зміг з підстав відсутності технічної можливості, здійснити направлення до електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС інших матеріалів, що підтверджується довідкою начальника управління інформаційних технологій Київського апеляційного суду ОСОБА_10 №76-13/115/25 від 31 липня 2025 року ( а.с. 38 т.2).
У судовому засіданні, яке відбулось 17 жовтня 2025 року, адвокат ОСОБА_3 підтримала доводи заяви про відвід судді ОСОБА_5 та не заперечувала проти задоволення його заяви про самовідвід.
Інші учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд заяв про відвід та самовідвід, однак правом прийняти участь у засіданні не скористались.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи заяв про відвід та самовідвід, слід дійти наступних висновків.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають право судді на самовідвід і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Як вбачається з численних рішень Європейського Суду з прав людини, найбільш наближеними до процесуальних норм з розгляду справ про адміністративні правопорушення є норми КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Положеннями частин 1, 2 ст. 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
У ч. 1 ст. 81 КПК України зазначено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли би виникнути сумніви у неупередженості судді.
У Рекомендаціях КРЄС № (94)12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» зазначено, що судді зобов'язані утримуватись від винесення вироку у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку.
Як убачається з матеріалів справи, доводи, які були викладені в письмовій заяві адвоката ОСОБА_3 від 19 липня 2025 року, були предметом перевірки суддею ОСОБА_8 . Тому судом під час розгляду цієї заяви адвоката ОСОБА_3 , яка була заявлена усно під час судового засідання 05 вересня 2025 року, перевіряються лише ті обставини, які не були предметом перевірки попередньої письмової заяви про відвід судді. Так, суд під час розгляду заяви про відвід не може здійснювати переоцінку обставин, якими обґрунтовано попередню заяву про відвід, стосовно яких судом уже було надано оцінку та зроблено відповідні висновки про недоведеність підстав для відводу судді.
Як слідує із змісту постанови апеляційного суду від 29 вересня у цій справі та протоколу судового засідання від 15 вересня (звукозапису засідання), адвокат ОСОБА_3 також заявила, що розгляд справи у наявному складі не може бути продовжений, оскільки попередній відвід не був розглянутий у визначений чинним законодавством спосіб, тобто, на її думку є невирішеним.
Надаючи оцінку наведеним підставам для відводу судді ОСОБА_5 , не можна визнати їх такими, що свідчать про його упередженість, оскільки такі доводи ґрунтуються на незгоді адвоката ОСОБА_3 з діями іншого судді, що не є наслідком безпосередньо дій чи волевиявлення судді ОСОБА_5 .
Ураховуючи наведене, жодних об'єктивних даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для сумніву в неупередженості судді ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_3 зазначено та доведено не було.
Не вбачається також жодних підстав, які б викликали сумніви у об'єктивності та неупередженності судді ОСОБА_5 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Сам лише факт заявлення самовідводу судді, також не може бути підставою для визнання обґрунтованості заявлених у заяві адвоката ОСОБА_3 підстав, оскільки, як уже було мотивовано у тексті цієї постанови, доводи адвоката ґрунтуються на обставинах, яким вже було надано оцінку щодо їх безпідставності, та з огляду на дії іншого судді, які не можуть бути предметом відповідальності судді ОСОБА_5 .
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, №33949/02, 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
В той же час, наявні підстави для задоволення заявленого суддею самовідводу.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
У п.32 рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 липня 2010 року зазначено, що навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п.45.
Відповідно до роз'яснень затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 Коментаря до Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому необхідно пам'ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Ураховуючи категорію спору, яка має важливе значення для учасників цього провадження, та публічний інтерес громадськості, про що наявні у справі відповідні заяви ТОВ "Стоп корупції", наявні підстави для задоволення заяви судді ОСОБА_5 про самовідвід з метою усунення найменшої підозри у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи.
З урахуванням викладеного вважаю, що заява адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року щодо ОСОБА_4 з наведених у ній підстав не підлягає задоволенню, а заява судді ОСОБА_5 про самовідвід підлягає задоволенню з передачею справи на розгляд іншому судді.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року щодо ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Заяву про самовідвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП- задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1