03 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурор - ОСОБА_5
представника власників майна - ОСОБА_6
власників майна - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт, на тимчасово вилучене майно із забороною його відчуження розпорядження та використання, яке було вилучено під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року у справі № 760/4000/25 (провадження № 1-кс/760/2918/25), а саме на:
1)80 купюр по 1000 грн.; 81 купюру по 100 доларів США; 12 купюр по 50 доларів США; 13 купюр по 100 Євро; 45 купюр по 50 Євро; 8 купюр по 20 Євро, 7 купюр по 10 Євро; 1 купюра 20 доларів США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 5 доларів США; 30 купюр по 50 Євро, 5 купюр по 100 Євро, 3 купюри по 200 Євро; 275 купюр по 100 доларів США;
2)мобільний телефон марки Samsung, імеі1- НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешті майна.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необгрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що в ухвалі про обшук дозвіл на виявлення та вилучення грошових коштів та мобільного телефону не надавався.
У клопотанні прокурора, як вбачається з ухвали суду про надання дозволу на обшук, йшлося про необхідність виявлення та вилучення чорнових записів, зразків підпису та почерку, записники, щоденники мобільних телефонів, які зберегли відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні щодо процедури закупівлі магнітно-резонансного томографу. Також прокурор клопотав про вилучення інформації комп?ютерії планшетів, жорстких дисків, флеш-накопичувачів, мобільних телефонів та інших засобів накопичення інформації.
За результатами розгляду вказаного клопотання слідчий суддя надав дозвіл на обшук квартири та вилучення чорнових записів, зразків підпису т почерку, записників, а також копії інформації, із залученням спеціаліста, як міститься в комп?ютерах, планшетах, ноутбуках, жорстких дисках, флеш накопичувачах, мобільних телефонах та інших засобах накопичення інформації приводу проведеної закупівлі томографу. У задоволенні решти вимог клопотання слідчий суддя відмовив.
Незважаючи на це працівники поліції, навіть за участю спеціаліста, без відшукання зазначених в ухвалі суду речей та інформації, за наявності в квартир стаціонарного комп?ютера та ноутбука, не оглядаючи їх вміст, а також наявносі численних мобільних телефонів членів сім?ї Нікітових, вилучили грошові кошти ОСОБА_8 та мобільний телефон ОСОБА_7 . Інші вказані в ухвалі суду речі та документи взагалі не відшукувалися.
При цьому, на момент звернення прокурора до суду з клопотанням про проведення обшуку та станом на день винесення ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук, ані грошові кошти ані мобільний телефон, не малі доказового значення у справі та будь-якого відношення до кримінального провадження. Про необхідність вилучення грошових коштів прокурор не клопотав перед судом.
Незважаючи на це, постановою старшого слідчого СВ Солом?янського УП ГУНІ в м. Києві від 27.02.2025 вказане в протоколі обшуку майно визнано і кримінальному провадженні N? 12024110000000423 від 27.08.2024 речовими доказами. З постанови слідчого взагалі не вбачається яким чином вилучені кошти та мобільний телефон відносяться до кримінального провадження (знаряддям вчинення злочину, зберегли його сліди або містять інші відомості, як можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, предмети що були об?єктом кримінальне протиправних дій, здобуті злочинним шляхом або у наслідок вчинення кримінального правопорушення).
Крім того, ані ОСОБА_8 , яка є власницею квартири та власницею вилучених грошових коштів, ані її чоловік ОСОБА_7 не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні, яке триває вже понад два роки.
Слідчим суддею проігноровано доводи про те, що вказані особи є добросовісними набувачами коштів, а відтак арешт на майно накладено незаконно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника та власників майна, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що в провадженні СВ Солом'янського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000649 від 29.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 27 лютого.2025 року слідчим слідчого відділення Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_11 від 18.02.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час проведення вказаної слідчої дії виявлено вилучено речі, що мають значення для кримінального провадження, питання про накладення арешту на яке ініціюється прокурором в клопотанні.
Постановою слідчого виявлене та вилучене майно у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
28.02.2025 року прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернулася з клопотанням до Солом'янського районного суду міста Києва про накладення арешту на майно, яке вилучено у ході проведення обшуку 27 лютого 2025 квартири за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 17.04.2025 року задоволено клопотання Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та накладено арешт на майно на тимчасово вилучене майно із забороною його відчуження розпорядження та використання, яке було вилучено під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року у справі № 760/4000/25 (провадження № 1-кс/760/2918/25), а саме на:
1)80 купюр по 1000 грн.; 81 купюру по 100 доларів США; 12 купюр по 50 доларів США; 13 купюр по 100 Євро; 45 купюр по 50 Євро; 8 купюр по 20 Євро, 7 купюр по 10 Євро; 1 купюра 20 доларів США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 5 доларів США; 30 купюр по 50 Євро, 5 купюр по 100 Євро, 3 купюри по 200 Євро; 275 купюр по 100 доларів США;
2)мобільний телефон марки Samsung, імеі1- НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 .
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Кримінальний процесуальний закон передбачає обов'язкові вимоги, яким має відповідати клопотання арешт майна і перевірку відповідності клопотання вказаним вимогам покладено на слідчого суддю. Серед таких вимог згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України зокрема є те, що клопотання про арешт майна має бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об'єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що грошові кошти, а саме 80 купюр по 1000 грн.; 81 купюру по 100 доларів США; 12 купюр по 50 доларів США; 13 купюр по 100 Євро; 45 купюр по 50 Євро; 8 купюр по 20 Євро, 7 купюр по 10 Євро; 1 купюра 20 доларів США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 5 доларів США; 30 купюр по 50 Євро, 5 купюр по 100 Євро, 3 купюри по 200 Євро; 275 купюр по 100 доларів США та мобільний телефон марки Samsung, імеі1- НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 , є речовими доказами, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.
З огляду на те, що дане майно, лише формально визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, без зазначення яким критеріям, визначеним ст.98 КПК України воно відповідає, правові підстави для накладення арешту на дане майно були відсутні.
Враховуючи викладені обставини, які свідчать про неповноту і необ'єктивність судового розгляду. Ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт, на тимчасово вилучене майно із забороною його відчуження розпорядження та використання, яке було вилучено під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року у справі № 760/4000/25 (провадження № 1-кс/760/2918/25), а саме на:
1)80 купюр по 1000 грн.; 81 купюру по 100 доларів США; 12 купюр по 50 доларів США; 13 купюр по 100 Євро; 45 купюр по 50 Євро; 8 купюр по 20 Євро, 7 купюр по 10 Євро; 1 купюра 20 доларів США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 5 доларів США; 30 купюр по 50 Євро, 5 купюр по 100 Євро, 3 купюри по 200 Євро; 275 купюр по 100 доларів США;
2)мобільний телефон марки Samsung, імеі1- НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна на тимчасово вилучене майно із забороною його відчуження розпорядження та використання, яке було вилучено під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року у справі № 760/4000/25 (провадження № 1-кс/760/2918/25), а саме на:
1)80 купюр по 1000 грн.; 81 купюру по 100 доларів США; 12 купюр по 50 доларів США; 13 купюр по 100 Євро; 45 купюр по 50 Євро; 8 купюр по 20 Євро, 7 купюр по 10 Євро; 1 купюра 20 доларів США, 1 купюра 10 доларів США, 1 купюра 5 доларів США; 30 купюр по 50 Євро, 5 купюр по 100 Євро, 3 купюри по 200 Євро; 275 купюр по 100 доларів США;
2)мобільний телефон марки Samsung, імеі1- НОМЕР_1 , імеі2 НОМЕР_2 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3624/2025 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 760/5654/25
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1