16 жовтня 2025 року м. Чернівці Справа № 600/3053/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
участю секретаря судового засідання Стоян А.О.
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Алексюка О.В.
представника відповідача - Дубаневича О.З.
представника третьої особи - Волковської Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного агентства з питань запобігання корупції,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області.
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив:
визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення відомостей про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила корупційне або пов'язану з корупцією правопорушення;
зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила корупційне або пов'язану з корупцією правопорушення;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 167 від 10.03.2025 "Про застосування дисциплінарного стягнення", в частині невиконання вимог ст. 38 Закону України "Про запобігання корупції".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.08.2025. Цією ж ухвалою суду, з урахуванням вимог п. 7 ч. 9 ст. 171 КАС України, постановлено заяву (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до суду розглянути під час розгляду справи по суті, з урахуванням позиції відповідачів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.08.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу, - залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, з дати отримання копії ухвали.
Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що позовна заява про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 167 від 10.03.2025 "Про застосування дисциплінарного стягнення", в частині невиконання вимог ст. 38 Закону України "Про запобігання корупції" подана позивачем з порушенням 15-ти денного строку звернення до суду, встановленого ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Ухвалою суду від 09.10.2025 заяву про зміну предмету позову повернуто позивачу без розгляду.
Ухвалою суду від 09.10.2025 прийнято відмову ОСОБА_1 від позову щодо частини позовних вимог. Закрито провадження у справі щодо частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу. Продовжено розгляд справи щодо частини позовних вимог ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 09.10.2025 залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області.
В заявах по суті представник позивача, з урахування заяви про відмову від позову щодо частини позовних вимог, вказував, що позивач не міг порушувати вимоги ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки фактично самоусунувся від виконання службових обов'язків, а тому в його діях не має і не могло бути ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Під час службового розслідування не встановлено та не доведено у діях позивача наявність ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, за порушення вимог ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку з чим, внесення та поширення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення є неправомірним та протиправним.
На думку представника позивача, вирішуючи питання про наявність у діях позивача будь якого правопорушення взагалі необхідно встановити наявність таких елементів як: наявність у діях ознак правопорушення, пов'язаного із корупцією, безпосереднє його вчинення під час виконання своїх службових повноважень, а також встановлення моменту та способу такого вчинення.
Представник позивача вважає, що наявність формальної підстави для притягнення не може звільняти дисциплінарну комісії від обов'язку доведення вини, а НАЗК від дослідження обставин, оскільки у силу дії презумпції невинуватості, уповноважені особи державної влади не можуть покладатися на формалізм при притягненні особи до відповідальності, що передбачає обмеження права людини.
Посилаючись на положення ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», представник позивача зазначав, що вказана норма не містить санкцій, що вказує на відсутність складу будь-якого правопорушення, у разі недотримання вказаної норми. Більше того, жодний нормативно-правовий акт не містить твердження, що недотримання положень ст. 38 цього Закону являється правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Представник позивача також звертав увагу на те, що згідно вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України, вина позивача у вчиненні правопорушення, пов'язаного із корупцією, взагалі не встановлена, а наявність складу правопорушення не досліджувалося. Формальний підхід, який полягає у звичайному зазначенні правової норми не слугує приводом для ствердження про факт, що становить юридичне значення.
Відтак, безпідставне розміщення відомостей у Реєстрі, слугує підставою для обмеження доступу до реалізації трудових прав у сфері державної служби та інших виборних посад, обмеження можливості бути обраним до складу Громадських рад при органах державної влади, негативна репутаційна характеристика.
На переконання представника позивача, права позивача на правомірне та законне ставлення до нього зі сторони державних інституцій було порушено, а також порушено право на повагу до особистості, честі, гідністі та репутації.
Профільний орган державної влади не являється суб'єктом виключно ведення Реєстру, але й у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції» володіє повноваженнями пов'язаними із встановлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, винесенням припису або/та висновку, направлення до уповноважених органів запобігання корупції з метою вжиття заходів, визначених Закону України «Про запобігання корупції».
У заявах по суті представник позивача наполягав, що участь НАЗК як відповідача пов'язана з тим, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а право позивача підлягає захисту та відновленню шляхом приведення у стан, що існував до такого порушення з суб'єкта владних повноважень.
Необґрунтоване та упереджене покарання за вчинення дисциплінарного проступку, який самостійно не був доведений, має бути співрозмірним та пропорційним із ступенем шкідливості вчинку, безстрокове розміщення у публічному просторі відомостей, слугує чинником для негативного впливу на репутацію, честь та гідність людини.
Представник позивача звертав увагу суду на те, що, разом з листом ГУНП в Чернівецькій області були направлені наказ № 167 від 10.03.2025 та інформаційна картка саме для вирішення питання про внесення відомостей до Реєстру стосовно позивача, тобто спірні відносини стосуються НАЗК безпосередньо, оскільки кінцеве прийняття рішення приймалось саме НАЗК.
Безпосереднім веденням Реєстру займається окремий підрозділ при НАЗК, а участь НАЗК в якості відповідача пов'язана із бездіяльність щодо дослідження наявності в діях позивача ознак правопорушення, пов'язаного із корупцією, оскільки склад дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування, не передбачала участь члена уповноваженого підрозділу із запобігання корупції, з чого слідує, що висновок комісії та похідні документи в частині вчинення правопорушення, пов'язаного із корупцією, отримані з порушенням чинного законодавства.
Покликаючись на положення ст. ст. 12, 13-1 Закону України «Про запобігання корупції», представник позивача зазначав, що процедура виявлення та встановлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, та притягнення до відповідальності позивача отримана з порушенням.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - відповідач) подало до суду відзив, в якому просило відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень відповідач вказував, що 12.03.2025 ГУНП в Чернівецькій області скерувало на адресу Національного агентства лист, до якого безпосередньо долучено наказ № 167, яким до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, а також інформаційну картку в якій, серед іншого, було зазначено реквізити розпорядчого документу про накладення дисциплінарного стягнення та інформацію про спосіб вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Зокрема, згідно п. 3 інформаційної картки позивачем порушено вимоги ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції».
На думку відповідача, Положенням про Реєстр та Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено обов'язку Національного агентства проводити перевірку законності застосування до особи дисциплінарного стягнення іншими органами за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. Національне агентство лише забезпечує внесення отриманої інформації до Реєстру та виключення такої інформації з підстав, визначених у ч. 8 розділу ІІ Положення про Реєстр та ч. 4 ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції».
З урахуванням вказаного, на виконання вимог вказаного Закону, відомості стосовно позивача були внесені Національним агентством до Реєстру.
Відповідач вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача не спростовують вищезазначених обставин. Незгода позивача зі змістом Положення про Реєстр та довільне трактування його пунктів не може бути доказом протиправності дій Національного агентства та відповідно слугувати правовою підставою для задоволення поданого ним позову.
Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - третя особа) подало до суду письмові пояснення, в яких підтримало позицію відповідача, викладену у заявах по суті.
У судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2025, представник позивача та позивач у вступному слові підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
У вступному слові представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник третьої особи у вступному слові підтримав позицію відповідача.
Вислухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 22.10.2019 проходив службу в Національній поліції України. З 12.06.2024 позивач проходив службу на посаді інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області.
На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 09.02.2025 № 190, дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, допущеного інспектором взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 102).
Враховуючи висновок службового розслідування від 03.03.2025, за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні вимог абз. 2, 3 п.1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, ст. 38 Закону України “Про запобігання корупції», п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію», п. 1, 4, 6, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також внаслідок допущеного неодноразового прогулу, що є самостійною підставою до розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця, наказом ГУНП в Чернівецькій області № 167 від 10.03.2025 “Про застосування дисциплінарного стягнення" застосовано до інспектора взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (п. 1 даного наказу).
З метою виконання вимог ч. 4 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженим Рішенням НАЗК від 09.02.2018 № 166, підпунктом 6.3 п. 6 вказаного наказу, наказано начальнику УКЗ ГУНП в Чернівецькій області повідомити НАЗК про факт дисциплінарного проступку, допущеного ОСОБА_1 (Т. 1 а. с. 43-45, 87-99, 136).
Наказом ГУНП в Чернівецькій області “По особовому складу» № 81 о/с від 13.03.2025 звільнено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області з 14.03.2025 зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (Т. 1 а.с. 11).
Судом встановлено, що 14.03.2025 позивач через свого представника - адвоката Алексюка О.В. отримав в ГУНП в Чернівецькій області наступні документи: трудову книжку серії НОМЕР_1 ; тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 ; копію наказу про звільнення ОСОБА_1 № 81 о/с від 13.03.2025; копію наказу ГУНП № 167 від 10.03.2025; довідку-рахунок № 13 від 28.002.2025; розрахункові повідомлення. Вказана обставина не заперечувалася сторонами справи під час розгляду справи та підтверджується розпискою представника позивача Алексюка О.В. від 14.03.2025.
Матеріалами справи також підтверджується, що 12.03.2025 Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області направило на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції лист за вихідним № 34693-2025, яким надіслано матеріали щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення «Стрілецький» Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, за грубе порушення службової дисципліни, зокрема порушення антикорупційного законодавства України, для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Т. 1 а.с. 155).
До вказаного листа Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області долучено копія наказу № 167 від 10.03.2025 та інформаційну картку (Т. 1 а.с. 156 - 158, 159 - 160).
На підставі вказаних матеріалів, Національним агентством з питань запобігання корупції внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про позивача, що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення від 07.07.2025 (Т. 1 а.с. 70 - 71).
19.03.2025 Національне агентство з питань запобігання корупції направило на адресу позивача повідомлення за вих. № 49-05/23728-25, яким повідомило, що згідно ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Т. 1 а.с. 61).
Вважаючи дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення відомостей про нього як особи, яка вчинила корупційне або пов'язану з корупцією правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно визначення наведеного ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII, правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є поліцейські, які, з урахуванням вимог ст. 38 цього Закону, зобов'язані під час виконання своїх службових повноважень неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику (ч. 1 ст. 4 Закону № 1700-VII).
Пунктом 9 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII встановлено, що до повноважень Національного агентства належать забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та Реєстру прозорості.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 59 Закону № 1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, а також додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством (абз. 2 ч. 1 ст. 59 Закону № 1700-VII).
Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення (абз. 4 ч. 1 ст. 59 Закону № 1700-VII).
Згідно ч. 3 ст. 59 Закону № 1700-VII Національне агентство забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.
Частиною 4 ст. 59 Закону № 1700-VII (в редакції закону, який діє з 17.07.2025) встановлено, що строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, становить:
1) відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень - один рік;
2) відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення - один рік;
3) відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень - до погашення або зняття судимості з особи;
4) відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, - п'ять років.
Після закінчення строків, визначених цією частиною, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню.
Порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього визначає Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затверджене Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі - Положення).
Пунктом 2 розділу І Положення встановлено, що Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення (п.п. 1 п. 3 розділу І Положення).
Згідно п. 1 розділу ІІ Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є:
1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;
2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (п. 2 розділу ІІ Положення).
Пунктами 4 та 5 розділу ІІ Положення встановлено, що кадрові служби органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, посадові особи яких є суб'єктами відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом п'яти робочих днів з дня підписання розпорядчого документа про накладення на особу дисциплінарного стягнення або скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення зобов'язані надати Реєстратору електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідного розпорядчого документа разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень (додаток 1).
Реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення до Реєстру вносяться такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення:
1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності останнього);
2) число, місяць, рік народження;
3) місце народження;
4) паспортні дані (серія (за наявності) та номер паспорта, ким і коли виданий);
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
6) місце проживання (для іноземців, осіб без громадянства - місце проживання за межами України);
7) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;
8) стаття (частина статті) Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності;
9) склад корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;
10) дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
11) дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
12) вид покарання (стягнення), суть задоволення позовних вимог;
13) підстава та дата зняття, погашення судимості;
14) реквізити розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
15) спосіб вчинення дисциплінарного проступку;
16) вид дисциплінарного стягнення;
17) підстава для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Відповідальними за достовірність відомостей, що вносяться до Реєстру, відповідно до законодавства є особи, які надали цю інформацію (п. 2 розділу IV Положення).
Пунктом 8 розділу ІІ Положення визначено підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, якими є:
1) ухвала суду про скасування вироку;
2) винесення виправдувального вироку;
3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Положенням та Законом № 1700-VII не передбачено обов'язку Національного агентства проводити перевірку законності застосування до особи дисциплінарного стягнення іншими органами за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. Національне агентство лише забезпечує внесення отриманої інформації до Реєстру та виключає таку інформацію з підстав, визначених у п. 8 розділу ІІ Положення та ч. 4 ст. 59 Закону № 1700-VII.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі висновку службового розслідування від 03.03.2025, за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось, серед іншого, у порушенні ст. 38 Закону України “Про запобігання корупції», наказом ГУНП в Чернівецькій області № 167 від 10.03.2025 “Про застосування дисциплінарного стягнення" застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (п. 1 даного наказу).
З метою виконання вимог ч. 4 розділу ІІ Положення, підпунктом 6.3 п. 6 вказаного наказу, наказано начальнику УКЗ ГУНП в Чернівецькій області повідомити НАЗК про факт дисциплінарного проступку, допущеного позивачем (Т. 1 а. с. 43-45, 87-99, 136).
12.03.2025 Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області направило на адресу відповідача лист за вих. № 34693-2025, яким надіслано матеріали щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, за грубе порушення службової дисципліни, зокрема порушення антикорупційного законодавства України, для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Т. 1 а.с. 155).
До вказаного листа Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області долучено копія наказу № 167 від 10.03.2025 та інформаційну картку (Т. 1 а.с. 156 - 158, 159 - 160).
Вказаний лист надійшов на адресу відповідача 12.03.2025 та зареєстровано за вх. № 54856/0/05-25 (Т. 1 а.с. 155).
Дослідженням інформаційної картки встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області в інформаційній картці наведено наступну інформацію: відомості про позивача; реквізити розпорядчого документу про накладення дисциплінарного стягнення на позивача (наказ № 167 від 10.03.2025); спосіб вчинення дисциплінарного проступку (порушення п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію», ст. 38 Закону України “Про запобігання корупції», абз. 2, 3 п.1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179); вид дисциплінарного стягнення (дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції); посада на час вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення (інспектора взводу № 3 роти № 1); найменування органу, в якому працює особа (батальйон поліції особливого призначення «Стрілецький» Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області); особа віднесена до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700-VII, як така, що визначена у п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII (Т. 1 а.с. 159-160).
На підставі вказаних матеріалів, відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомості про позивача, що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення від 07.07.2025 (Т. 1 а.с. 70 - 71).
19.03.2025 Національне агентство з питань запобігання корупції направило на адресу позивача повідомлення за вих. № 49-05/23728-25, яким повідомило, що згідно ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Т. 1 а.с. 61).
Беручи до уваги наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд приходить до переконання, що відповідачем правомірно внесено відомості про позивача до Реєстру на підставі розпорядчого документу ГУНП в Чернівецькій області (наказ № 167 від 10.03.2025) та інформаційної картки наданої цим органом.
За таких обставин, суд вважає, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про нього як особи, яка вчинила корупційне або пов'язану з корупцією правопорушення, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача вилучити з Реєстру відомості про нього як особи, яка вчинила корупційне або пов'язану з корупцією правопорушення, суд зазначає, що підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що наявні підстави для вилучення з Реєстру відомостей про позивача, як особу яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення. Зокрема, відсутні розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа (наказу № 167 від 10.03.2025) про накладення дисциплінарного стягнення, на підставі якого до Реєстру внесено відомості відносно позивача.
Крім того, суд зазначає, дана позовна вимога позивача зобов'язального характеру по своїй суті є похідною вимогою, тому не підлягає задоволенню, оскільки судом відмовлено в задоволенні основної позовної вимоги.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Доводи позивача про те, що під час службового розслідування дисциплінарною комісією не встановлено та не доведено у діях позивача наявність ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, за порушення вимог ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку з чим, внесення та поширення відомостей до Реєстру є неправомірним та протиправним, суд відхиляє, оскільки вони виходять за межі предмету спору.
Суд наголошує, що Положенням та Законом Закону № 1700-VII не передбачено обов'язку Національного агентства проводити перевірку законності застосування до особи дисциплінарного стягнення іншими органами за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення. Національне агентство лише забезпечує внесення отриманої інформації до Реєстру та виключає таку інформацію з підстав, визначених у п. 8 розділу ІІ Положення та ч. 4 ст. 59 Закону № 1700-VII.
Доводи представника позивача щодо безстрокового розміщення у публічному просторі відомостей в Реєстрі про позивача суд також не бере до уваги, позаяк вони не стосуються предмету спору.
У контексті оцінки решти доводів позовної заяви, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Решта доводів позивача щодо наведених доказів, ґрунтуються виключно на власному трактуванні відповідних положень законодавства і обставин та не викликають обґрунтованих сумнівів у суду щодо допустимості і достовірності таких доводів, а тому, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18.07.2006, суд не вважає за необхідне надавати детальну відповідь на решту таких аргументів. Крім того, решта доводів позивача не спростовують правомірність дій відповідача в спірних правовідносинах.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-243, 246 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.10.2025.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - Національне агентство з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, код ЄДРПОУ 40381452);
третя особа - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40109079).
Суддя В.К. Левицький