про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4874/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулась із адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 17795грн 58коп основного боргу.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України установлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є стягнення з відповідача вартості речового майна, яке було видано останньому під час проходження військової служби та яке, внаслідок самовільного залишення відповідачем військової служби, не було повернуто на склад речової служби військової частини.
Як зазначає позивач ОСОБА_1 проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 і 20 серпня 2022 року самовільно залишив місце військової служби.
21 листопада 2022 року військова частина НОМЕР_2 рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 була розформована і військовослужбовці, котрі перебували у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 у зв'язку зі самовільним залишенням військової служби, були передані до військової частини НОМЕР_1 як правонаступника ліквідованої військової частини НОМЕР_2 . На день подання позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не прибув (не повернувся).
Під час проходження військової служби ОСОБА_1 було видане речове майно, необхідне для виконання бойових задач, однак, після самовільного залишення військової служби воно не було ним повернуто (здане) на склад речової служби військової частини.
Факт не повернення речового майна ОСОБА_1 на суму 17795грн 58коп. підтверджується довідкою №13 від 10 лютого 2024 року.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачу було відомо про наявність у відповідача заборгованості перед військовою частиною у сумі 17795,58грн з 10.02.2024 року.
Проте, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 10.10.2025, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другої статті 122 КАС України.
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Кушнір