Справа № 560/13565/25
іменем України
20 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Сумській області звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 405585,27 грн.
В обґрунтування позову зазначили, що станом на дату подачі позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість перед бюджетом ОСОБА_1 становить 405585,27 грн , а саме: заборгованість по військовому збору, податку на доходи фізичних осіб та адміністративних штрафах, виникла в результаті: нараховано штрафної санкції згідно податкових повідомлень рішень №00/8924/2407 від 24.04.2025, №00/8921/2407 від 24.04.2025, №00/8923/2407 від 24.04.2025, №00/8918/2407 від 24.04.2025. Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0006827-1303-2201 від 10.06.2025, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом. Проте, станом на дату звернення заборгованість залишається не погашеною.
Ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до ст.262 КАС України.
Відповідачем на адресу суду надіслано відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Суд встановив, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 405585,27 грн, який утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань по військовому збору, податку на доходи фізичних осіб та адміністративних штрафах, виникла в результаті: нараховано штрафної санкції згідно податкових повідомлень рішень №00/8924/2407 від 24.04.2025, №00/8921/2407 від 24.04.2025, №00/8923/2407 від 24.04.2025, №00/8918/2407 від 24.04.2025. Наявний борг підтверджується розрахунком суми заборгованості, податковою вимогою, податковими повідомленнями - рішеннями, та іншими документами доданими до позовної заяви.
Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0006827-1303-2201 від 10.06.2025, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.
Зазначену податкову вимогу направлено на адресу відповідача та поштове відправлення повернулось адресанту 18.06.2025 з причин "за закінченням терміну зберігання".
При цьому, матеріали справи не містять доказів погашення вказаної заборгованості.
Враховуючи те, що вищезазначена сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення боргу в сумі 405585,27 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог п.8 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Тобто, положеннями п.8 ч.4 ст.169 КАС України законодавець врегулював підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 КАС України.
Таким чином можна дійти висновку, що для застосування положень п.8 ч.4 ст.169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Також, строки давності щодо стягнення податкового боргу та їх застосування визначені у статті 102 Податкового кодексу України.
Згідно з вимогами п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до вимог п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб'єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку ст.ст.95, 96 Податкового кодексу України.
Разом з цим, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі також було висловлено окрему думку, де вказано, що платник податків для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм - пунктом 56.18 статті 56 та пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, а не загального, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Крім того, 19 січня 2023 року Велика Палата Верховного Суду (далі також - ВП ВС) ухвалила постанову у справі №140/1770/19 про стягнення заборгованості.
У пункті 99 цієї постанови ВП ВС виснувала, що строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому у пункті 101 постанови ВП ВС зазначила про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Такий висновок ВП ВС повторила у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 про стягнення коштів.
Отже, ВП ВС у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, аналізувала не обумовлюючи вибір правової норми наявністю чи відсутністю досудового врегулювання спору, тобто наявністю чи відсутністю адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
При цьому ВП ВС не вказано про відступ від правових висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В свою чергу, питання щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в межах справи №500/2276/24 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2024 року.
Такого ж висновку дійшла Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2025 року у справі №420/11575/25, що строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначаються статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що з урахуванням вказаних вище позицій, мінімальний строк оскарження податкового повідомлення-рішення складає шість місяців.
Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача суму заборгованості у розмірі 405585,27 грн.
Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з наданих до суду доказів відправки податкових повідомлень-рішень вони вважається врученими відповідачу 12.05.2025, а податкова вимога 01.07.2025.
Отже, за вказаних обставин, шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень спливає 12.11.2026, а податкової вимоги 01.01.2026.
Згідно до п.8 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, адміністративний позов суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості поданий до суду до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу. При цьому, суд зазначає, що станом на дату прийняття даної ухвали, - 20.10.2025, підстави, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог відповідно до частини другої статті 122 КАС України, також не настали.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову Головного управління ДПС в Хмельницькій області, без розгляду, оскільки право на звернення суб'єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення грошових коштів, який ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, може були реалізоване лише після закінчення строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.П. Шевчук