Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
"22" жовтня 2025 р. справа №520/9860/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2024 року щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ №713 від 14 липня 2021 р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2024 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн згідно Постанови КМУ №713 від 14 липня 2021 р. "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі №520/9860/24 набрало законної сили 21.06.2024.
07.10.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну способу і порядку з проханням змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 у справі № 520/9860/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви вказано, що на теперішній час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 у справі № 520/9860/24 відповідачем до теперішнього часу в частині виплати заборгованості з пенсії позивачу відповідачем не виконано, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Також, просив розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду прошу провести без участі заявника та його представника.
У судове засідання відповідач не з'явився, про розгляд заяви повідомлявся належним чином.
Заперечення на подану заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення від відповідача до суду не надходили
Суд, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Так, частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Суд зазначає, що, зі змісту вказаної норми чинного законодавства випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лишу у виняткових випадках.
Окрім того, слід зазначити, що підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
При цьому суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФХ110713 встановлено, що на виконання рішення суду по даній справі відповідачем здійснено позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2024 року та нарахована сума на доплату за попередній період (з 01.03.2024 року по 31.07.2024 року) у розмірі 10000,00 грн.
За твердженням заявника нарахована сума на доплату у розмірі 10000,00 грн. залишається невиплаченою.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.07.2025 №2000-0203-8/110190 пенсійним органом зазначено, що різницю в пенсії, обчислену за рішенням суду за період з 01.03.2024 року по 31.07.2024 року буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 у справі № 520/9860/24, яке набрало законної сили 21.06.2024, на даний час відповідачем не виконано в частині виплати на користь позивача перерахованої пенсії та позивачу не виплачено грошову суму у розмірі 10000,00 грн.
Тобто, відповідачем не виконано рішення суду, яке набрало законної сили, щодо перерахунку пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Таким чином, виходячи з приписів ч.3 ст. 378 КАС України в даному випадку наявна підстава для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача заборгованості по пенсійним виплатам у розмірі 10000,00 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути “ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі “Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Як зазначено вище, згідно розрахунку, складеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, невиплачена сума пенсії позивача після її перерахунку на підставі рішення суду у даній справі склала 10000,00 грн.
Отже, несплачена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області сума пенсії за рішенням суду у даній справі складає 10000,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність доказів повного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду у даній справі, суд приходить до висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 248, 255, 295, 372, 378 КАС України, суд -
Заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/9860/24 - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 у справі № 520/9860/24 та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3 під'їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Марина Лук'яненко