Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 жовтня 2025 р. № 520/18407/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 24.09.2022 по 31.12.2022 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 24.09.2022 по 31.12.2022 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 24.09.2022 по 31.12.2022 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 24.09.2022 по 31.12.2022 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 , проте відповідач нарахував йому грошове забезпечення за період з 24.09.2022 по 19.05.2023 без урахування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року. Отже, під час проходження служби розмір грошового забезпечення позивача розраховувався Військовою частиною НОМЕР_2 та сплачувався Військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки Військова частина НОМЕР_2 перебуває на грошовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , а тому позивач вважає протиправними діх обох відповідачів, які полягали у застосуванні прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн, що є порушенням вимог чинного законодавства та стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник Військової частини НОМЕР_1 надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необгрутнованим та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що застосуванню до правовідносин щодо порядку визначення військовослужбовцям розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням підлягають саме положення основної норми пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, який має нормативний характер, а відтак розрахунковою величиною для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням до 19.05.2023 включно був розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, тобто 1762 грн. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, зазначив, що не є належним відповідачем по справі, оскільки дійсно Військова частина НОМЕР_2 дійсно перебуває на фінансовому та господарському забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , проте нарахувань грошового забезпечення військовослужбовцям Військова частина НОМЕР_1 не проводить.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 замінено відповідача - Військову частину НОМЕР_2 правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_1 , у зв'язку із ліквідацією.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 19.08.2025 по 12.09.2025 суддя Ольга Горшкова перебувала у відпустці, з 16.09.2025 по 26.09.2025 у відпустці та відрядженні, відтак справи відбувається з урахуванням вказаних днів.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копіями довідки від 16.06.2025 №1692/11453, витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №110 від 24.09.2022, витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №330 від 29.11.2023, витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №123 від 02.05.2024.
У спірний період з 24.09.2022 по 19.05.2023 позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, що вбачається з виписок по картці/рахунку за період з вересня 2022 року по січень 2024 року.
За доводами позивача, у спірний період з 24.09.2022 по 19.05.2023 йому здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018.
Зазначені обставини підтверджуються відповідачем по справі, який у відзиві на позовну заяву зазначив, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача за період з 24.09.2022 по 19.05.2023 був розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, тобто 1762,00 грн.
При цьому, Військова частина НОМЕР_1 відповідно до поданого до суду відзиву на позовну заяву зазначила, що вона не є належним відповідачем у даній судовій справі, оскільки не проводить нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , а є лише розпорядником бюджетних коштів та здійснює переказ коштів з казначейського рахунку військової частини НОМЕР_1 на особовий рахунок військовослужбовця, за заявкою військової частини, в якій указаний військовослужбовець проходить службу.
Зазначені доводи щодо того, що саме Військова частина НОМЕР_1 здійснює виплату грошового забезпечення позивачу.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невірного розрахунку та виплати йому грошового забезпечення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частинами 1-3 ст. 9 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Так, Постановою № 704 затверджено, зокрема, тарифні розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Проте, з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону № 294-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що саме Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає, що розмір грошового забезпечення військовослужбовців визначається саме Кабінетом Міністрів України, а не іншими органами державної влади або законом.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" не встановлює розміри посадових окладів військовослужбовців.
Встановлюючи (визначаючи) розмір посадового окладу військовослужбовців у 2018 році КМУ технічно не міг порушити приписи Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", оскільки у 2020 році КМУ не встановлював розмір посадового окладу (не визначав розрахункову величину для визначення посадового окладу), яка не відповідає правовому акту вищої юридичної сили. Вищевказана постанова Верховного Суду, з зазначених питань висновків не містить.
З огляду на приписи частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки Верховного Суду при розгляді даної справи.
Так, суд наголошує на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 294-IX виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача саме з 01.01.2020.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2481 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року - 2684 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом із матеріалів справи встановлено, що грошове забезпечення позивача за період з 26.05.2022 по 19.05.2023 нараховувалося та виплачувалося позивачу з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року - в розмірі 1762,00 грн.
Відтак, за викладених вище висновків суду, доводи позивача про неналежне нарахування йому грошового забезпечення за період з 24.09.2022 по 19.05.2023 без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня кожного відповідного календарного року, є обґрунтованими.
Як наслідок, підлягають задоволенню позовні вимоги про перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 26.05.2022 по 19.05.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня кожного відповідного календарного року.
Так, у межах даної справи судом розглядаються позовні вимоги позивача про перерахунок його грошового забезпечення в період проходження ним служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 24.09.2022 по 19.05.2023.
Враховуючи, що на підставі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.06.2025 №Д-321/78/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році" та директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.10.2025 №Д-41/ДСК Військова частина НОМЕР_2 з 01.08.2025 ліквідовується, код ЄДРПОУ анулюється, правонаступником визначено - Військову частину НОМЕР_1 , то позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області (вул. Єніна Євгенія, буд. 18, м. Харків, 61160, код 37874947) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 24.09.2022 по 31.12.2022 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) яка полягає у не нарахуванні ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 24.09.2022 по 31.12.2022 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_5 ) здійснити ОСОБА_1 (код НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перехунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА