Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 жовтня 2025 року справа №520/25540/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Ньютона, буд. 132А,м. Харків,61096, код ЄДРПОУ: 37876792) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Аварійно - рятувального загону спеціального призначення головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 30.06.2025 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 20.05.2023 року по 31.12.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області заявлено клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
Після відкриття провадження у справі, судом з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд зазначає про наступне.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що процесуальним законом зобов'язано учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки згідно із частиною 2 статті КАС України і що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними (постанови Верховного Суду 10 лютого 2023 року по справі № 640/20580/20, від 9 листопада 2023 року у справі № 520/12478/22, від 26 квітня 2024 року у справі №160/6427/23 та інші).
Суд враховує, що приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-ІХ ("Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", який набув чинності 19.07.2022) передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Тобто частина 2 статті 233 КЗпП України стосується справ про суми заробітної плати (грошового забезпечення), які були нараховані та не виплачені працівникові при звільненні.
Що стосується справ про виплату грошового забезпечення, яке не було нараховано і виплачено позивачеві до звільнення, то в такому випадку слід керуватися частиною 1 статті 233 КЗпП України.
Враховуючи, що предметом позовних вимог є вимога щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 30.06.2025, тоді як позивача звільнено зі служби 30.06.2025, спір у даній справі є трудовим спором, пов'язаним із виплатами під час проходження служби, а не з виплатами при звільненні.
Отже, у частині вирішення питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду в даному випадку слід керуватися чинною частиною 1 статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У даному контексті суд вважає необхідним зазначити про таке. Чинним законодавством передбачена щомісячна оплата праці (виплата грошового забезпечення).
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Статтею 30 Розділу IV "Права працівника на оплату праці та її захист" Закону України "Про оплату праці" встановлений обов'язок роботодавця при кожній виплаті заробітної плати повідомити працівника про такі дані (загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати), що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, і, відповідно, право працівника знати такі дані.
Отже, позивач, отримуючи грошове забезпечення щомісячно, може (має право) знати його розмір і дані про це забезпечення (загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати), що належать до періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення, і, відповідно, зробити висновок, чи виплачено йому грошове забезпечення у належному розмірі, порушуються чи ні його права відповідачем при нарахуванні та виплаті такого забезпечення і звернутися до суду з відповідним позовом у встановлений тримісячний строк.
З огляду на імперативність норми закону про регулярність виплати заробітної плати (грошового забезпечення) право заявника на звернення до суду у разі незгоди із повнотою платежів з оплати праці у межах кожного окремого календарного місяця виникає не у момент настання події припинення служби (у тому числі і у спосіб звільнення з такої служби), а у момент настання календарної дати, коли суб'єктом владних повноважень повинен бути проведений платіж виплати заробітної плати (грошового забезпечення) за кожен окремий календарний місяць.
Поряд з цим, суд зауважує, що недотримання суб'єктом владних повноважень вимоги закону щодо повідомлення про розмір нарахувань у межах кожного окремого календарного місяця є підставою для вчинення заявником - найманим публічним службовцем відповідних дій, спрямованих на з'ясування дійсного стану власних прав (інтересів).
Отримуючи грошове забезпечення щомісячно, позивач міг (мав право) знати його розмір і дані про це забезпечення (загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати), що належать до періоду, за який провадиться виплата грошового забезпечення, і, відповідно, зробити висновок, чи виплачено йому грошове забезпечення у належному розмірі, порушуються чи ні його права відповідачем при нарахуванні та виплаті такого забезпечення і звернутися до суду з відповідним позовом у законодавчо встановлений тримісячний строк.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Відтак, щодо періодів з 20.05.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 та з 01.01.2025 по 30.06.2025, за які позивач просить здійснити нарахування та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення, суд вказує, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду. Клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків із зазначенням поважності причин їх пропуску позивачем не заявлено.
Слід також зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням правових підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА