Справа № 420/26474/25
21 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 05 серпня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо направлення Електронного звернення №Е1127589 від 24.01.2025 року до відділення поліції № 1 Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час оновлення своїх облікових даних в особистому кабінеті в застосунку «Резерв+», ним було виявлено запис про те, що ним порушено правила військового обліку і що він перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.01.2025 року.
З метою підтвердження або спростування зазначеної інформації, позивач звернувся до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області з заявою про надання інформації від 19.06.2025 року щодо того, чи перебуває він в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. На зазначену заяву Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області надало відповідь листом № 98397-2025 від 14.07.2025 року про те, що за даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_2 перебуває на обліку за категорією «Особа, яка вчинила правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП на підставі Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ). Також в листі зазначалось, що Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року зареєстроване 24.01.2025 року за № 419 та внесене в автоматизованому режимі до інформаційного ресурсу у відділенні поліції № 1 Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
Позивач вважає дії відповідача, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку позивачем та направлення Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року до ВП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача, протиправними та незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
Зазначеною ухвалою також витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином оформлену інформацію усі наявні докази, які стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . Зобов'язано відповідача надати витребувані судом документи у строк до 28 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.
Відповідач відзив на позов до суду не подав та витребувані докази на виконання ухвали суду також не надав.
Станом на 21 жовтня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як зазначив позивач, під час оновлення своїх облікових даних в особистому кабінеті в застосунку «Резерв+», ним було виявлено запис про те, що ним порушено правила військового обліку і що він перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.01.2025 року, що підтверджено роздрукованими скріншотами з застосунку «Резерв+».
З метою підтвердження або спростування зазначеної інформації, позивач звернувся до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області з заявою про надання інформації від 19.06.2025 року щодо того, чи перебуває він в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
На зазначену заяву Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області надало відповідь листом № 98397-2025 від 14.07.2025 року про те, що за даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_2 перебуває на обліку за категорією «Особа, яка вчинила правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП на підставі Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).
Також в листі зазначалось, що Електронне звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року зареєстроване 24.01.2025 року за № 419 та внесене в автоматизованому режимі до інформаційного ресурсу у відділенні поліції № 1 Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
Позивач вказує, що по-перше, відповідачем не виносилося щодо позивача жодних постанов про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП. По-друге, позивач не отримував від відповідача жодних повісток. По-третє, позивач вчасно оновив свої облікові дані, про що є відповідна відмітка у застосунку «Резерв+».
Вважаючи дії відповідача, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку позивачем та направлення Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року до ВП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача, протиправними та незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Джерела права та висновки суду
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до вимог ст.22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов'язок з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач 2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно до п.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, зокрема, прибуття військовозобов'язаного за викликом РТЦК та СП.
А статтею 210 КУпАП саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.
Повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має керівник територіального центру комплектування (ТЦК) шляхом складання відповідної постанови за ст.210 КУпАП.
Так, у відповідності до положень п.56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція, за зверненням районних (міських) РТЦК та СП, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Таким чином, із наведеного можна зробити висновок, що затримання та доставлення військовозобов'язаних осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, до районних (міських) РТЦК та СП відбувається за зверненням таких районних (міських) РТЦК та СП, яке оформлюється (за відсутності технічної можливості передачі даних) у паперовій формі, встановленою додатком 20 Порядку №1487.
А після затримання і доставлення такого військовозобов'язаного саме до повноважень відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов'язаного «Резерв+».
А за наведеною процедурою, такі відомості про порушення правил військового обліку до реєстру «Оберіг» мають бути внесені посадовими особами районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 лише після притягнення особи до адміністративної відповідальності за постановами, складеними за ст.210, ст.210-1 КУпАП.
Внесення таких відомостей до електронної системи «Оберіг» на підставі листів районних (міських) РТЦК та СП про порушення правил військового обліку чинним вищенаведеним законодавством не передбачено.
Так, судом із матеріалів справи встановлено, що з метою підтвердження або спростування інформації, позивач звернувся до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області з заявою про надання інформації від 19.06.2025 року щодо того, чи перебуває він в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
На зазначену заяву Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області надало відповідь листом № 98397-2025 від 14.07.2025 року про те, що за даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_2 перебуває на обліку за категорією «Особа, яка вчинила правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП на підставі Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ). Також в листі зазначалось, що Електронне звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року зареєстроване 24.01.2025 року за № 419 та внесене в автоматизованому режимі до інформаційного ресурсу у відділенні поліції № 1 Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що підставою для таких висновків про порушення позивачем правил військового обліку та подання його у адміністративний розшук було Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), зареєстроване 24.01.2025 року за № 419 та внесене в автоматизованому режимі до інформаційного ресурсу у відділенні поліції № 1 Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.
З метою з'ясування викладених у вказаному зверненні обставин порушення позивачем правил військового обліку, ухвалою суду від 11 серпня 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином оформлену інформацію усі наявні докази, які стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Відповідачем вимоги ухвали суду від 11.08.2025 року у частині надання вказаних вище доказів не були виконані, станом і на момент розгляду даної справи, таких доказів суду без поважних причин не надано.
При цьому, зі змісту листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Одеській області № 98397-2025 від 14.07.2025 року вбачається, що за даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_2 перебуває на обліку за категорією «Особа, яка вчинила правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП на підставі Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).
Разом з тим, будь-яких пояснень чи доказів вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію станом до 24.01.2025 року, тобто до дати подання відповідного звернення ВП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, відповідач до суду не подав.
Також у матеріалах справи відсутні докази, щодо здійснення дій посадовими особами ВП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області з доставлення позивача, як особи яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ).
Разом з тим, доказів порушення позивачем правил військового обліку до 24.01.2025 року, що могло б бути обрано підставами для звернення до правоохоронних органів за Електронним зверненням № Е1127589 від 24.01.2025 року про затримку позивача та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.
Відтак матеріали справи не містять доказів, що відповідачем відносно позивача за статтями 210, 210- 1 КУпАП складався протокол про адміністративне правопорушення, як і докази винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Більше того, саме для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем було подане Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року до ВП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області.
За таких обставин, слід прийти до висновку, що в розумінні КУпАП, позивач не був особою, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а тому такий запис не міг бути внесений до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідачем.
В особистому кабінеті позивача в застосунку «Резерв+» міститься запис про порушення ним військового обліку.
Водночас суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII визначено вичерпний перелік персональних даних військовозобов'язаного, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Серед них таких відомостей, як «порушення правил військового обліку» не міститься.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зазначені дії ІНФОРМАЦІЯ_3 є грубим порушенням процедури проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, вчинені посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 всупереч вимогам вищенаведеного проаналізованого судом чинного законодавства, призвели до порушення прав та інтересів позивача, тому не можуть бути визнані судом правомірними.
Відтак, слід дійти висновку, що докази, які б свідчили про вжиття заходів ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку та у спосіб, встановлений п.56 Порядку №1487 та додатком 20 до Порядку №1487 в частині звернення відповідача до органів національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення позивача, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил військового обліку), до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки із дотриманням встановленої вище процедури та форми звернення, відповідачем суду не надані.
А отже, факт порушення позивачем правил військового обліку та необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за таке правопорушення у встановленому законодавством порядку у ході судового розгляду ІНФОРМАЦІЯ_4 не доведений.
Щодо визнання протиправними та незаконними дії відповідача по направленню Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року до ВП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача, суд зазначає наступне.
Згідно абзацу 14 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постанову КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (надалі - Порядок № 1487) порушення військовозобов'язаним правил військового обліку є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 210, 210-1 КУпАП і таке притягнення здійснює уповноважена особа ТЦК та СП.
Для реалізації таких повноважень, згідно абзацу 16 пункту 79 Порядку № 1487 ТЦК та СП звертається в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Однак, наведені положення абзацом 16 пункту 79 Порядку № 1487 в частині доставлення позивача з метою складення протоколу про адміністративні правопорушення, не можуть бути застосовані у цих правовідносинах, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердних документів про отримання особою виклику.
Наведена норма КУпАП є спеціальною і в ієрархії нормативно-правових актів є вищою за приписи абзацу 16 пункту 79 Порядку № 1487.
Використання положень абзацу 16 пункту 79 Порядку № 1487 в інших цілях, окрім як доставки особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не передбачено, а отже є неправомірним.
Національна поліція, будучи в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень, при реалізації своїх повноважень має діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством України, яке не передбачає їх обов'язку доставляти особу до ТЦК, окрім як для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин дії відповідача щодо направлення Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року до ВП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача є відповідно неправомірними.
Згідно абзацу 17 пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Отже, чинне законодавство містить інструменти, які надають можливість виправити недостовірні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відкликати з органів Національної поліції запит на доставлення військовозобов'язаного.
При цьому, суд вважає, що наведені вище встановлені та описані судом обставини у цій справі щодо порушення ІНФОРМАЦІЯ_4 процедури призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період є суттєвими та грубими порушеннями, які призвели до протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_3 , мають негативний вплив на права та інтереси позивача при перевірці його документів, а тому такі дії ІНФОРМАЦІЯ_3 не можуть бути визнані судом формальними.
Роблячи такі висновки судом враховується і правові висновки п.п.70,71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України», де Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», за яким на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, без дотримання процедури, встановленої вищенаведеними нормами законодавства, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії ІНФОРМАЦІЯ_5 беззаперечно підлягають визнанню судом протиправними.
За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 наведеного Кодексу, визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, у ході судового розгляду справи правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронну систему «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу чинного законодавства, що наведений вище, жодними належними, достатніми та допустимими доказами не доведена.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність вчинення ІНФОРМАЦІЯ_6 дій щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, як суб'єктом владних повноважень, без дотримання встановленої законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що відповідач та його посадові особи, вчиняючи такі дії, діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що, ІНФОРМАЦІЯ_4 , як суб'єкт владних повноважень, вчиняючи дії щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, без дотримання встановленої процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які судом визнані протиправними, допустив порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними.
Враховуючи наведене та те, що судом встановлено протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, без дотримання встановленої процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то ефективним відновленням порушеного права позивача має бути саме зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 відновити становище позивача шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У відповідності до вимог ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняті рішення про, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів - ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, щодо того, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі повноважень суду, визначених законодавцем.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах Закону, зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підміняти рішення суб'єкта владних повноважень.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача, яка полягає у внесенні даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку без дотримання встановленої законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень та/або вчинення дій.
Отже, за викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, що є, на переконання суду, найбільш ефективних способом захисту, який призведе до відновлення порушеного права позивача у даних правовідносинах з урахуванням приписів ст.13 Конвенції.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача у наведеній вище частині підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов був задоволений, судові витрати позивача в сумі 2422 грн 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення Електронного звернення № Е1127589 від 24.01.2025 року до відділення поліції № 1 Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Суддя С.О. Cтефанов