Справа № 420/32846/25
22 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому позивач просить суд:
визнати дії ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України щодо зарахування сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС» грошових коштів, а також визначених поданими деклараціями зобов'язань щодо сплати податків з ПДВ, в рахунок погашення податкового боргу, що виник за попередні періоди, без наявного на те відповідного рішення суду - незаконними;
зобов'язати ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України здійснити коригування даних у картці особового рахунку та системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС» шляхом включення до неї інформації про погашення наступних сум: - 42508,81 грн. (платіжна інструкція № STR60547 від 22.10.2024р.), як погашення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 42727/15-32-04- 06 від 03.10.2024р. (Акт №39243/15-32-04-06/5523553 від 11.09.2024р.); - 467080,00 грн., як сплату податку на додану вартість згідно з Податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2025; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС в Одеській області № 0002091-1305-1532 від 05.04.2023р. в частині зобов'язання сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 554 978,00 грн та пені, яка розрахована на підставі даних штрафних санкцій; - 2 938,59 грн. (платіжна інструкція № STR69060 від 10.09.2025р.), як погашення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 47837/15-32-07- 03-25 від 02.09.2025р. (Акт №44077/15-32-07-03-20 від 15.08.2025р.); - 35375,20 грн.(платіжна інструкція № TR00069124 від 23.09.2025р.), як погашення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 47843/15-32-07- 03-25 від 02.09.2025р. (Акт №44077/15-32-07-03-20 від 15.08.2025р.); - від'ємне значення у розмірі 288749,00 грн. згідно з Податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2025 року, як погашення податкового боргу ТОВ “ПТ» з податку на додану вартість за основними зобов'язаннями, що виник у попередні звітні періоди.
Ухвалою від 03.10.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду позивачем надано заяву про усунення недоліків, разом із якою надано уточнену позовну заяву в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (ГУ ДПС в Одеській області) № 0001992204 від 25.09.2015р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1554 978,00 грн;
визнати ДПС України щодо зарахування сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» грошових коштів, а також визначених поданими деклараціями зобов'язань щодо сплати податків з ПДВ, в рахунок погашення податкового боргу, що виник за попередні періоди, без наявного на те відповідного рішення суду незаконними;
зобов'язати ДПС України здійснити коригування даних у картці особового рахунку та системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» шляхом включення до неї інформації про погашення наступних сум:
- 42508,81 грн., як погашення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 42727/15-32-04-06 від 03.10.2024р. (Акт №39243/15-32-04-06/5523553 від 11.09.2024p.);
- 467080,00 грн., як сплату податку на додану вартість згідно з Податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2025;3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС в Одеській області № 0002091-1305-1532 від 05.04.2023р. в частині зобов'язання сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1554 978,00 грн. та пені, яка розрахована на підставі даних штрафних санкцій;
- 2 938,59 грн., як погашення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 47837/15-32-07-03-25 від 02.09.2025р. (Акт №44077/15-32-07-03-20 від 15.08.2025р.);
- 35375,20 грн., як погашення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 47843/15-32-07-03-25 від 02.09.2025р. (Акт №44077/15-32-07-03-20 від 15.08.2025р.);
від'ємне значення у розмірі 288749,00 грн. згідно з Податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2025 року, як погашення податкового боргу ТОВ «ПТ» з податку на додану вартість за основними зобов'язаннями, що виник у попередні звітні періоди.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з матеріалами уточненої позовної заяви, суддя вказує, що згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
У позовній заяві позивачем заявлено, крім іншого, "визнати ДПС України щодо зарахування сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» грошових коштів, а також визначених поданими деклараціями зобов'язань щодо сплати податків з ПДВ, в рахунок погашення податкового боргу, що виник за попередні періоди, без наявного на те відповідного рішення суду незаконними".
Вказана вимога є нечіткою та незрозумілою оскільки не зазначено, що необхідно визнати незаконними.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відтак, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимоги відповідно до КАС України.
Крім того, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності з ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (ГУ ДПС в Одеській області) № 0001992204 від 25.09.2015р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1554 978,00 грн., проте до суду з даними позовом (уточнені позовні вимоги) звернувся 15.10.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначено, що позивачу стало відомо про порушення прав є датою прийняття постанови ВС по справі № № 815/3647/15- 13.02.2020р., однак через те, що дане рішення не завантажено до системи Електронний суд (підсистеми ЄСІТС) та на адресу ТОВ «ПТ» не направлялась і про яку ТОВ «ПТ» стало відомо лише 15.09.2025р. через ЄДРСР.
Суд зауважує, що особа, яка звернула до суду має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації стосовно стану розгляду її позовної заяви та отримати копію такої ухвали суду в межах процесуальних строків, відведених для звернення до суду.
Проте заява про усунення недоліків не містять відомостей про обставини, що перешкоджали позивачу звернутись до суду не містять об'єктивних обставин для визнання поважними причин значного пропуску строку звернення до суду із таким позовом.
Окрім того, постанова ВС по справі № № 815/3647/15- 13.02.2020р, опублікована в Єдиному державному реєстру судових рішень, до неї забезпечено надання загального доступу ще 17.02.2020 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/87601854 та є доступною для ознайомлення, а відтак, у разі виявлення позивачем зацікавленості до своєї ж справи, він мав можливість достовірно дізнатися про результат розгляду його позовної заяви.
Суд зазначає, що як реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності будь-яких інших осіб. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
При цьому, суд зазначає, що питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та роз'яснює, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:
надання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску;
уточнення позовних вимог у відповідно до ст.5 КАС України, надання копії уточненої позовної заяви у кількості учасників процесу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя,-
Позовну заяву (уточнену) Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка