Справа № 420/35253/25
про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ),
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним направлення ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до ВЧ НОМЕР_1 з урахуванням Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер та дата будуть уточнені після витребування), оформленої з порушенням порядку без спростування наявних у позивача скарг на здоров'я;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно вирішити питання направлення ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації після проведення медичного догляду з урахуванням наявних у нього медичних документів і врахування його скарг на здоров'я.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно вимог п.2 ч.5, ч.6 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Вказані вимоги КАС України свідчать про те, що відомості вказані у п.2 ч.5 ст.160 КАС України не можуть бути тотожними, тобто окремо зазначаються відомості щодо позивача та окремо щодо його представника.
Разом з тим, у позовній заяві відомості про місце проживання чи перебування, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, адреса електронної пошти позивача тотожні відомостям вказаним про представника позивача.
Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
В прохальній частині позову позивач просить «визнати протиправним направлення на військову службу по мобілізації до ВЧ НОМЕР_1 з урахуванням Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер та дата будуть уточнені після витребування), оформленої з порушенням порядку без спростування наявних у позивача скарг на здоров'я».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним оскаржується порядок проведення військово-лікарської експертизи, що відображається в свідомому ігноруванні здоров'я позивача, ігнорування прохань на проведення досліджень його діючого стану здоров'я та позбавлення можливості надання доказів наявності медичних проблем.
Звернувшись з даною позовною заявою, позивач відповідачем по справі визначив ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, з військового квитка позивача вбачається, що він визнався придатним до військової служби медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, позивачу належить уточнити предмет спору з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, уточненням кола відповідачів, навести належні обґрунтування наявності порушення прав та свобод позивача з боку відповідача/відповідачів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місячного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункт 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба є різновидом служби публічної.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, встановлюється місячний строк.
Позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо «направлення на військову службу по мобілізації до ВЧ НОМЕР_1 з урахуванням Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер та дата будуть уточнені після витребування), оформленої з порушенням порядку без спростування наявних у позивача скарг на здоров'я».
Як вказує позивач в позові та як вбачається з військового квитка долученого до матеріалів позовної заяви, останній призваний на військову службу по мобілізації 28.08.2025 року.
З наведеного слідує, що оскаржувані дії щодо «направлення на військову службу по мобілізації до ВЧ НОМЕР_1 з урахуванням Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер та дата будуть уточнені після витребування), оформленої з порушенням порядку без спростування наявних у позивача скарг на здоров'я» були вчинені 28.08.2024 року, отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 28.08.2024 року.
Однак до суду позивач звернувся 16.10.2025 року, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску позивачем до позовної заяви не додано.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме зазначивши у позові відомості про позивача та представника позивача визначені у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України та уточнити предмет спору з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, уточненням кола відповідачів, навести належні обґрунтування наявності порушення прав та свобод позивача з боку відповідача/відповідачів;
- заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя робить висновок, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Суддя вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва