Справа № 420/34707/25
20 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови,-
14 жовтня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (сформована в системі «Електронний суд» 13.10.2025 року) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. Кузьменка І.М. від 06.10.2025 року по ВП № 79281140 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_2 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.;
відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати ІНФОРМАЦІЯ_3
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. судові витрати.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»:
- ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум з розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Отже сума судового збору складає 2422,40грн. (3028*0,8=2422,40).
Позивачем не надано суду доказів сплати судового збору та заявлено клопотання про відстрочення йому сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивач посилається на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 року у справі №761/37931/16-ц та від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 виклала правову позицію, відповідно до якої положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач у клопотанні не наводить підстав для застосування судом норм ст.8 ЗУ «Про судовий збір», що пов'язані із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; суд не вбачає наразі підстав для відстрочення чи розстрочення позивачу сплати судового збору, оскільки докази на підтвердження обґрунтованості та доцільності відстрочення сплати до позовної заяви не додані.
Отже у задоволенні клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору слід відмовити.
До позовної зави не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору судом відхилено
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк 10 днів для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 2422,40грн.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративну позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови- залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення направити позивачеві згідно ч.6 ст.169 КАС України.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Аракелян