Справа № 420/12623/23
20 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 420/12623/23 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/12623/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі №420/12623/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2022, виданої Фінансово-економічним управлінням Службою зовнішньої розвідки України 11.05.2023 № 887 з 01.02.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2022, виданої Фінансово-економічним управлінням Службою зовнішньої розвідки України 11.05.2023 № 887, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решті позовних вимог - відмовлено.
04.09.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/12623/23.
Ухвалою суду від 11.09.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/12623/23 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року у справі №420/12623/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму доплати пенсії за період з 01.02.2023 року по 30.11.2023 року в розмірі 49005,50 грн (сорок дев'ять тисяч п'ять) грн 50 коп.
02.10.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява, в якій відповідач просить суд: визнати виконавчий лист, виданий Одеським окружним адміністративним судом від 04.04.2024 по справі № 420/12623/23, таким, що не підлягає виконанню; витребувати з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист, виданий Одеським окружним адміністративним судом 04.04.2024 по справі № 420/12623/23, як такий, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, зокрема, про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 6 та 37 Закону «Про виконавче провадження» органи державної виконавчої служби повертають стягувачу виконавчі документи щодо зобов'язання відповідача здійснити певні виплати на користь стягувача у зв'язку зі зміною способу виконання рішення на стягнення. Водночас, стягувачі після зміни способу виконання рішення, самостійно звертаються до суду та отримують новий виконавчий документ по тій же справі про стягнення коштів з державних органів. Тобто, фактично, у стягувача перебувають два виконавчі листи (зобов'язального характеру та щодо стягнення коштів). Видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред'явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року призначено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №420/12623/23 до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2025 року.
Учасники справи в судове засідання призначене на 20.10.2025 року не з'явилися про день час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.
Частиною ч. 3 ст. 374 КАС України, передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Виходячи з вищевикладеного, розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню продовжено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2020р. по справі №752/2391/17 дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Як слідує зі змісту заяви ГУ ПФУ в Одеській області про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідач пов'язує необхідність прийняття відповідного рішення з тим, що стягувачі після зміни способу виконання рішення, самостійно звертаються до суду та отримують новий виконавчий документ по тій же справі про стягнення коштів з державних органів, а тому фактично, у стягувача перебувають два виконавчі листи (зобов'язального характеру та щодо стягнення коштів). Видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред'явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України.
Суд вважає необґрунтованими такі твердження заявника, оскільки відповідно до положень КАС України виконавчий лист видається виключно на рішення суду. Так, ухвала суду є самостійним виконавчим документом, однак лише у випадках, прямо передбачених КАС України.
Крім того, суд зазначає, що другий виконавчий лист у справі №420/12623/23 не видавався.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Таким чином, оригінал виконавчого листа у справі № 420/12623/23 є документом, необхідним для перерахування коштів згідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
За таких обставин, на думку суду, відсутні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 241, 248, 256, 373, 374 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 420/12623/23 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 293-297 КАС України.
Суддя Г. В. Лебедєва