Іменем України
20 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1625/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 14 серпня 2025 року надійшла позовна заява Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 25.11.2020 року по 19.07.2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу від 19.07.2025 року №206 позивача 19.07.2025 року звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту. 11.08.2025 року позивачем направлено заяву до відповідача із виплатити одноразову допомогу у розмірі 1 мільйон гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану ». Станом на день направлення до суду позовної заяви відповідь на заяву на адресу позивача не надходила. Після отримання відповіді на заяву позивач зобов'язується невідкладно надати копію відповіді до суду. Позивач вважає, що відповідачем не виплачено позивачу одноразову допомогу у розмірі 1 мільйон гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від. 11.02.2025 року “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Бездіяльність відповідача вважає протиправною.
Ухвалою суду від 19.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити та, зокрема, зазначив, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Довідки, які є у матеріалах справи не свідчить, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях, а саме засвідчує, що він приймав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. У зв'язку з чим у відповідача не було підстав надавати довідки за формою встановленою Додатком до доручення Міністра оборони України № 999/уд від 20.02.2025 року.
Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) є військовослужбовцем Збройних Сил України. З 25.11.2020 по 19.07.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 та витягом з послужного списку особової справи №Г-627.
25.11.2020 солдат, водій-заправник автомобільного відділення взводу забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у віці 22 роки, підписав контракт з Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу строком на 3 роки.
19.07.2022 молодший сержант командир відділення 1 реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у віці 23 роки 11 місяців, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX підписав контракт з Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу строком на 3 роки.
Позивач має статус учасника бойових дій, що доведено посвідченням серії НОМЕР_4 від 22.06.2021.
Відповідно до довідки відповідача № 3652 від 04.03.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_1 , в період з 30.11.2022 по 19.12.2022; з 23.12.2022 по 31.12.2024 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі Донецької області.
Відповідно до довідки відповідача № 6790 від 21.05.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_1 , в період з 01.03.2024 по 26.03.2024, 10.08.2024 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Вовче Гродівської селищної громади Покровського району Донецької області, н.п. Діброва Лиманської мтг.Донецької області.
Відповідно до довідки відповідача № 8665 від 02.07.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_1 , в період з 29.05.2025 по 31.05.2025 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Діброва Лиманської мтг.Донецької області.
Позивач у період з березня 2022 року по травень 2025 року систематично отримував підвищене грошове забезпечення, з урахуванням додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що підтверджується витягом з реєстру про виплачене грошове забезпечення.
Починаючи з травня 2023 року по квітень 2024 року ОСОБА_1 щомісячно отримував додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень передбачену Постановою №168, що підтверджується довідками про нарахування та утримання грошового забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.07.2025 №206 нижчепойменованих військовослужбовців вважати такими, що вибули із складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: Вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : Молодший сержант ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , командир відділення інженерної техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 245-РС від 29.06.2025, відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини 5 та абзацом 10 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" У ЗАПАС (у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 19 липня 2025 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 20 липня 2025 року. Вислуга у Збройних Силах станом на 19.07.2025 становить: календарна - 06 років 00 місяців 09 днів, пільгова - 01 рік 03 місяці 16 днів, загальна - 07 років 03 місяці 25 днів. Відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, рішення Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210 виплатити: щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 19 липня 2025 року у розмірі 505 % від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по 19 липня 2025 р
Позивач вважаючи, що на нього розповсюджуються умови щодо отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, оскільки, починаючи з 2022 року він приймав безпосередню участь у бойових діях, 11.08.2025 року звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою від 29.07.2025 з зазначеного питання.
Станом на дату звернення до суду, офіційна відповідь від військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду заяви позивача про виплату одноразової грошової винагороди залишається відсутньою.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або не вчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюєтьсяЗаконом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
Збройні Сили;
Національна гвардія;
Державна прикордонна служба;
Міністерство оборони;
Міністерство внутрішніх справ;
військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;
2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що:
особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій),строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Пунктом 2 цієї постанови затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, який визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Суд звертає увагу на те, що застосовним у даними випадку є саме п. 3, 4 вказаної постанови, оскільки Порядок № 153 передбачає укладення контракту за відповідною формою, натомість п. 3, 4 Постанови регламентує випадки укладення контракту до набрання законної сили відповідними постановою та порядком.
Отже, п.3, 4 Постанови № 153 у якості ознак відповідності визначає такі вимоги:
особа рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);
строк участі в бойових діях, станом на 13.02.2025, становить не менше шести місяців.
Судом установлено, що 19.07.2022 молодший сержант командир відділення 1 реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у віці 23 роки 11 місяців, під час дії воєнного стану, підписав контракт з Військовою частиною НОМЕР_1 про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу строком на 3 роки.
Починаючи з травня 2023 року по квітень 2024 року ОСОБА_1 щомісячно отримував додаткову винагороду на період воєнного стану у розмірі 100 тисяч гривень на місяць, пропорційно дням виконання бойових завдань, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Суд зазначає, що для отримання підвищеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, передбаченою Постановою №168 військовослужбовцю, необхідно безпосередньо брати участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконувати бойові (спеціальні) завдання визначені пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 з обов'язковим підтвердженням такої участі, бойовим наказом (розпорядженням), журналом бойових дій та рапортом командира підрозділу про участь в таких заходах.
Також суд зазначає, що посада позивача - командир відділення 1 реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи належить до посад, які беруть безпосередню участь у бойових діях.
Отже, станом на 13.02.2025, тобто на дату набрання чинності Постанови КМУ № 153 від 11.02.2025 позивач, перебуваючи на посаді сержантського складу Збройних Сил України, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить більше, ніж пів року.
Крім того, позивач не притягався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, звернувся з відповідною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про виплату винагороди.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним Постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди.
При цьому, судом встановлено, що станом на дату звернення до суду офіційна відповідь від військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду заяви позивача від 29.07.2025 про виплату одноразової грошової винагороди залишається відсутньою, відтак суд зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
Ураховуючи встановлені судом обставини та те, що саме до повноважень відповідача віднесено подання висновку щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги, тоді як суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю рішень про призначення/відмову у призначенні допомоги, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, виходячи з положень частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 про виплату одноразової допомоги у розмірі 1 мільйон гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та прийняти відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.07.2025 про виплату одноразової допомоги у розмірі 1 мільйон гривень передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 про виплату одноразової допомоги у розмірі 1 мільйон гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та прийняти відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов