22 жовтня 2025 року справа 320/4433/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Магнітогорська" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2019 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Магнітогорська" з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.05.2019 №1173690/40227592;
- зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну від 30.04.2019 №128 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, а саме: 14.05.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) від 20.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін.
24.10.2019 від відповідача надійшло клопотання про заміну на правонаступника, ДФС на ДПС.
12.03.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 прийнято адміністративну справу №320/4433/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Ухвалено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Замінено відповідача у даній справі - Державну фіскальну службу України на правонаступника Державну податкову службу України. Залучено до участі у справі №320/4433/19 як співвідповідача Головне управління ДПС у Київській області.
20.05.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачами подано відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого ДПС України та Головним управлінням ДПС у Київській області внесено клопотання про проведення судового засідання у справі з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтовуючи свою позицію посиланням на частину 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України та з огляду на фактичні обставини конкретної справи.
Відповідачі обґрунтовують необхідність розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, посилаючись на те, що на податковий орган покладено обов'язок щодо адміністрування та справляння податків з платників податків. Так, винесення рішення комісією контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної є одним з механізмів роботи податкового органу, який покликаний на своєчасне виявлення ризикових операцій з нереальним сектором економіки та забезпечення уникнення втрат бюджету.
У зв'язку з цим, відповідачі подають клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, підкреслюючи, що це сприятиме забезпеченню прозорості та змагальності процесу, а також дасть можливість сторонам надати усні пояснення і спростування в режимі реального часу.
Розглянувши дане клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимоги про оскарження рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.05.2019 №1173690/40227592 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 30.04.2019 №128 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, а саме: 14.05.2019.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Крім того, суд зауважує, що заявлене відповідачами клопотання є заявою з процесуальних питань.
Відповідно до частини 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)
Однак, відповідачами не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи в судовому засіданні, а посилання на важливість вказаної справи для держави та складність предмета доказування не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно в судовому засіданні.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження в цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assali№contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасований до теперішнього часу.
Отже, на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII.
Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 241 - 243, 248, 262 КАС України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС та ДПС України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Кушнова А.О.