22 жовтня 2025 року Київ № 320/37108/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач).
Просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача, викладені у листі від 17.06.2024 № 24808-22655/С-02/8-2600/24, які полягають у неприйнятті рішення та безпідставній відмові проведення у відповідності до статей 43, 51, 55 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити перерахунок і виплати основного розміру пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 від 14.05.2024 № 13/3597/с, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 320/817/23, з обмеженням пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.02.2022;
- зобов'язати відповідача у відповідності до статей 43, 51, 55 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 від 14.05.2024 № 13/3597/с, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 з розрахунку 83% грошового забезпечення з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством і раніше виплачених сум, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.02.2022.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
Ухвалою суду від 08.08.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Відповідно до ухвали від 31.10.2024, справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення суду виготовлено нову довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, яку надіслано відповідачу. Разом із тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку. Стверджував право на пенсію з розрахунку 83% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, із урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством і раніше виплачених сум.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення КОАС від 21.02.2024 у справі № 320/817/23, складено довідку від 14.05.2024 № 13/3597/с про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії у відповідності до постанови № 704 із розмірами грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2022.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки від 14.05.2024 № 13/3597/с наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 17.06.2024 № 24808-22655/С-02/8-2600/24 відмовило позивачу у здійсненні перерахунку на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Названий лист відповідача не містить інформації про результати розгляду заяви про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
За нормами частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (далі - Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою було вирішено здійснити перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та якою, серед іншого, були внесені зміни до Порядку № 45.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Однак Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, які здійснюються під час перерахунку пенсії, не змінився.
Зокрема, пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами 2 та 4 пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937, на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Відповідна довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, як було вказано вище, була видана на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 , із урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, що не заперечується учасниками справи.
За положеннями пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності рішенням суду по справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, із урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Разом із цим, до моменту отримання належної довідки про розмір грошового забезпечення у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
За нормами пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Із урахуванням викладеного, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення позивача складена відповідним органом із урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, тож право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.02.2022, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.
Суд констатує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
За таких обставин, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, з приводу чого суд зазначає таке.
За змістом статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 17.06.2024 № 24808-22655/С-02/8-2600/24, щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.05.2024 № 13/3597/с.
При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Щодо позовних вимог у частині обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини названого Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, з 20.12.2016, із урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 14.05.2019 у справі № 591/2109/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17 та від 17.05.2021 у справі № 343/870/17.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закону № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Оскільки норми названих законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Із наявних у матеріалах справи доказів, що охоплюють період спірних правовідносин після 01.02.2023, судом установлено, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром, про що свідчать розрахунки пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2601001236, зокрема: станом на 01.03.2022 підсумок пенсії (з надбавками) - 30136,95 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 19340,00 грн, та інші розрахунки станом на 01.03.2023, 01.03.2024, 01.08.2024.
При цьому, позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити спірний перерахунок пенсії, у т.ч. й без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.02.2022, натомість не надав доказів порушеного права саме з 01.02.2022.
У матеріалах справи відсутній розрахунок пенсії станом на 01.02.2022, тож констатувати порушення прав позивача обмеженням пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.02.2022, у суду немає підстав.
При цьому суд не бере до уваги розрахунок станом на 01.04.2019, оскільки названий період не стосується спірних правовідносин.
З огляду на вказане, суд доходить висновку, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 11.07.2022 у справі № 620/613/21, від 29.06.2022 у справі № 640/19118/18, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.
Натомість, визнати таке обмеження з 01.02.2022, як зазначалось, у суду відсутні підстави.
Оскільки відповідачем не надано відповіді на заяву позивача про перерахунок пенсії в частині обмеження пенсії максимальним розміром, суд констатує бездіяльність відповідача у названій частині та наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
За правилами частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Із урахуванням тієї обставини, що дії (рішення) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому суд зазначає, що вимога зобов'язального характеру в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з розрахунку 83% від суми грошового забезпечення не підлягає задоволенню, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право, а вказана вимога спрямована на майбутнє, оскільки фактично у спірних правовідносинах відсутні докази щодо майбутньої зміни (зменшення) відповідачем відсоткового значення розміру пенсії від суми грошового забезпечення.
Крім того, відповідно до наявних у справі розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі 2601001236 станом на 01.04.2019, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.08.2024, основний розмір пенсії позивача - 83% грошового забезпечення (вислуга років 31).
Одночасно суд наголошує, що за висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 04.02.2019 по зразковій справі № 240/5401/18, під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення (обов'язково підвищений), натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним, що має бути враховано відповідачем під час виконання цього рішення, у разі набрання ним законної сили.
У той же час позивачем не надано жодних документально підтверджуючих доказів зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача. Тож судом не встановлено порушення прав позивача у названій частині позовних вимог.
Крім того, позивачем не надано доказів порушеного права позивача на обмеження надбавок, підвищень, додаткової пенсії, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, і, не конкретизовано, які саме надбавки, підвищення, додаткова пенсія, індексація та за який період і в якій сумі не виплачена відповідачем.
За таких обставин, позовні вимоги у названій частині є безпідставними та необґрунтованими, тож задоволенню не підлягають.
Отже підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.05.2024 № 13/3597/с, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2022, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи викладене, у відповідності до вимог частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, у разі якщо на момент виплати пенсії були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, у той час як статтею 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій відповідним категоріям осіб провадиться за документами, зокрема, що є у пенсійній справі.
Із урахуванням викладеного суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тож керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 1211,20 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 17.06.2024 № 24808-22655/С-02/8-2600/24, щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.05.2024 № 13/3597/с.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.05.2024 № 13/3597/с, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2022.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.