Ухвала від 21.10.2025 по справі 320/35668/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про продовження строку на усунення недоліків

21 жовтня 2025 року № 320/35668/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 у 2022, 2023, 2024 роках;

-Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року;

-Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок (індексацію) моєї пенсії на 01.03.2022, на 01.03.2023 та на 01.03.3024 року у відповідності до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а саме:

а) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту І постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»,

б) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»,

в) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;

-Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 ухвалено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

19.08.2025 на адресу суду надійшло письмове клопотання ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду про залишення без руху.

Таким чином, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 ухвалено виправити описку, допущену в резолютивній частині ухвали суду та вважати правильно зазначеним: “Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху. Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків. У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами».

Ухвалено продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 .

Так, суд зазначає, що станом на 21.10.2025 ухвала про залишення позову без руху (із виправленням описки) не була виконана, що позбавляє можливості суду відкрити провадження у справі.

Водночас, на адресу Київського окружного адміністративного суду 10.10.2025 надіслано письмове клопотання ОСОБА_1 .

Із змісту поданого клопотання вбачається, що у серпні 2025 року позивач отримав копію ухвали суду від 15 липня 2025 року у справі № 320/35668/25 про залишення позовної заяви без руху. Документ складався з п'яти прошитих і скріплених печаткою аркушів. Під час ознайомлення позивач виявив технічні помилки: аркуші № 3- 5 стосувалися іншої особи - ОСОБА_2 . Разом з ухвалою надійшов супровідний лист від 17 липня 2025 року, у якому помилково зазначалося, що йдеться про “ухвалу про відкриття спрощеного провадження». Це свідчить про наявність технічних помилок і плутанини під час оформлення матеріалів справи. З метою усунення недоліків 03 серпня 2025 року позивач направив до суду письмове звернення, на яке відповіді не отримав. Згодом, 30 вересня 2025 року, він отримав ухвалу суду від 29 серпня 2025 року про виправлення описки в резолютивній частині ухвали від 15 липня 2025 року.

Суд встановив, що позивач повторно просить: виправити технічні помилки в ухвалах від 15 липня та 29 серпня 2025 року не лише в резолютивній, а й у мотивувальній частині, з повним переліком виявлених неточностей; надіслати на його адресу повний текст ухвали з усіма виправленнями; надати новий строк для усунення недоліків.

Позивач також звертає увагу, що під час складання ухвали від 15 липня 2025 року суд не врахував пояснення, наведені у розділі позовної заяви “Стосовно відрахування шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України». У цьому розділі позивач навів обґрунтовані причини пропуску строку та просив суд поновити процесуальні строки (пункти 2 і 3 прохальної частини позову). Отже, твердження суду про відсутність відповідних пояснень і доказів є помилковим.

Однак, перевіривши матеріали позовної заяви та подане письмове клопотання позивача від 10.10.2025, суд вважає за доцільне вказати наступне.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.

У межах позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії, починаючи з 01.03.2022. При цьому зазначений позов подано лише 14.07.2025, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача.

Суд звертає увагу, що у постанові від 04.07.2023 року по справі № 320/2938/21 Верховний Суд вказав, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд в постанові від 31.10.2023 року по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, суд приймає до уваги доводи ОСОБА_1 у позовній заяві щодо пропущеного строку, водночас суд зазначає, що останнім не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно підтверджували існування поважних причин, незалежних від його волі, що унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду.

Разом з цим, суд наголошує, що враховуючи заявлені вимоги позивача щодо виплати перерахованої пенсії із 01.03.2022, позивач звернувся до суду за захистом свого порушено права лише 14.07.2025, тобто з ваговим пропуском встановленого Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, за винятком випадків, коли поновлення такого строку прямо заборонено Кодексом.

При цьому, встановлено, що позивач не додав до позовної заяви окремого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску.

Таким чином, відсутність належного клопотання про поновлення строку звернення до суду є процесуальним недоліком позовної заяви, який перешкоджає вирішенню питання щодо відкриття провадження у справі.

Незнання про порушення своїх прав внаслідок байдужого ставлення до них або свідоме уникнення отримання інформації не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд зазначає, що вказані недоліки повинні бути усунуті в п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:

-окремого клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».

Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За змістом до п. 1 ч. 4 ст.169Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Підсумовуючи, суд враховує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху, станом на 21.10.2025 року, не була виконана у повній мірі, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі.

Однак, беручи до уваги необхідність забезпечення права позивача на судовий захист, суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Вісьтак М.Я.

Попередній документ
131220701
Наступний документ
131220703
Інформація про рішення:
№ рішення: 131220702
№ справи: 320/35668/25
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (26.01.2026)
Дата надходження: 14.07.2025
Предмет позову: про зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ВІСЬТАК М Я
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві
позивач (заявник):
Ісаєв Олександр Олександрович