22 жовтня 2025 року Справа № 280/6860/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04209, м. Київ, вул. Озерна, 18-А; код ЄДРПОУ 37445416),
Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368)
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач 1, Управління), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в м. Києві), у якій позивач просить суд:
- визнати рішення Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо не призначення ОСОБА_1 допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 з березня 2025 року протиправним;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити з березня 2025 року по серпень 2025 року включно, ОСОБА_1 , допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у вересні 2024 року отримав статус внутрішньо переміщеної особи (далі також ВПО), і, досягнувши віку повноліття, звернувся до відповідача 1 із заявою про призначення допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі. За результатом розгляду вказаної заяви Управління відмовило позивачу у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з підстав невідповідності умовам, визначеним Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок №332), оскільки позивач не внесений в переліку осіб, яких примусово евакуюють. Зазначає, що був зареєстрований як ВПО з липня 2022 року по лютий 2024 року на території Трускавецької міської територіальної громади у складі родини своєї бабусі. У лютому 2024 року позивача було знято з обліку ВПО, оскільки бабуся повернулась до постійного місця проживання. Позивач зазначає, що положення Порядку №332 не містять такої підстави для відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як відсутність у списку евакуйованих осіб. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.08.2025 звільнено позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви; відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Адміністративний позов з додатками та ухвала про відкриття провадження у справі від 19.08.2025 вручені відповідачам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 10.08.2025 та 19.08.2025 відповідно.
Протягом строків, встановлених ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на цей час є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 18.09.2024 №3005-7002123438/5015.
З 18.09.2024 по теперішній час позивач обліковується як внутрішньо переміщена особа в Оболонському районі міста Києва за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
Позивач звертався до Управління із заявою про надання допомоги на проживання, проте відповідач повідомленням від 05.03.2025 відмовив позивачу у призначені допомоги на проживання із посиланням на те, що допомога не призначається, якщо особа не внесена в перелік осіб, яких обов'язково/примусово евакуюють, що затверджується обласною державною (військовою) адміністрацією.
Не погоджуючись із відмовою у призначення допомоги на проживання, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно преамбули Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 за №1706-VII (надалі по тексту також Закон №1706-VII) цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За приписами частини 1 статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина 2 статті 1 Закону №1706-VII).
Згідно правового регулювання, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина 2 статті 4 Закону №1706-VII)
Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Приписами частини 1 статті 9 Закону №1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
За приписами пункту 2 Порядку №332 (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з 1 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Відповідно до пункту 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.
Склад сім'ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.
Пункт 4 Порядку №332 передбачає, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
Заява також може подаватися за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи одного з членів сім'ї уповноваженої особи за її вибором.
За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.
Пунктом 5 Порядку №332 встановлено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Допомога також призначається дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
У разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій.
У разі зазначення дати завершення бойових дій (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої здійснилося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється через два місяці з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено.
У разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем повернення до покинутого місця проживання, крім виплати допомоги особам відповідно до абзацу третього цього пункту.
Допомога призначається на один шестимісячний період особі, яка отримувала допомогу до 1 вересня 2023 р. та втратила право/відмовилася від неї, - у разі її переміщення з території, на якій оголошена обов'язкова евакуація після 1 серпня 2023 р., та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку.
Допомога особам, зазначеним в абзаці восьмому цього пункту, призначається за наявності їх в переліку осіб, яких обов'язково/примусово евакуюють, що затверджується обласною державною (військовою) адміністрацією, з якої здійснюється обов'язкова евакуація, відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку на підставі заяви, поданої особисто.
Обласна державна (військова) адміністрація, яка проводить обов'язкову/примусову евакуацію, щотижня формує та надсилає Мінсоцполітики засобами електронного зв'язку перелік осіб, які евакуюються, за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Якщо особа, зазначена в абзаці восьмому цього пункту, самостійно евакуювалася та/або за допомогою благодійних, громадських організацій, про це вона повідомляє обласній державній (військовій) адміністрації з використанням засобів телефонного/поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»). Обласна державна (військова) адміністрація приймає рішення щодо включення особи, яка евакуювалася самостійно, до списку осіб, які евакуюються, за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) до дня звернення.
Переміщення вважається повторним, якщо внутрішньо переміщена особа повторно залишила або покинула своє місце проживання та перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також якщо внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) її житлове приміщення.
Допомога призначається особі, яка звертається за нею не вперше, на один шестимісячний період, але не більш як один раз, відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, на підставі особисто поданої заяви, яка отримувала допомогу та відмовилася від неї та/або яку було знято з обліку як внутрішньо переміщена особа, у разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення:
у якої після припинення виплати допомоги житлове приміщення було знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) та інформацію про яке внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за технічної можливості), або щодо якого органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації;
яка повторно перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, перелік яких затверджено Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації) та які включені до переліку територій після 1 грудня 2023 року.
Зі змісту рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/2200/25 від 30.05.2025, яке набрало законної сили 01.07.2025, судом встановлено, що позивач мав статус ВПО та отримував допомогу з 27.07.2022 по 08.04.2024. Згодом, позивач самостійно знявся з обліку ВПО та, відповідно, виплата допомоги припинилась. З 18.09.2024 позивач обліковується як ВПО, проте без отримання допомоги.
Отже, позивач, після зняття з обліку ВПО звернувся із заявою про повторне призначення допомоги.
Відмовляючи у надані позивачу допомоги, відповідач посилався на те, що позивач звернувся за отриманням допомоги не вперше та не відповідає критеріям п.5 Порядку, з посиланням на те, що допомога не призначається, якщо особа не внесена в перелік осіб, яких обов'язково/примусово евакуюють, що затверджується обласною державною (військовою) адміністрацією.
У той же час, відповідно до п. 13 Порядку №322 особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім'ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-5 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.
Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім'ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку, а саме, якщо у складі сім'ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
Відповідно до Довідки від 02.09.2024 №76, виданої деканом факультету торгівлі та маркетингу Державного торговельно-економічного університету, позивач є студентом 1 курсу, що здобуває ступінь освіти «бакалавра» денної форми навчання факультету торгівлі та маркетингу Державного торговельно-економічного університету. Закінчує навчання за навчальними планами здобувача ступеня вищої освіти «бакалавр» у червні 2028 року.
Отже, відповідно до п. 13 Порядку, оскільки позивачу не виповнилось 23 роки та він навчається на денній формі навчання для здобуття вищої освіти, то для повторного призначення допомоги не потрібно відповідати критеріям п.5 Порядку (знищення житла, окупація, примусова евакуація). При цьому, у відповідності п. 13 Порядку, така особа має відповідати критеріям 7 та 7-1 Порядку.
У свою чергу, відповідачем 1 не надано доказів невідповідності позивача критеріям п.7 та п.7-1 Порядку №322.
Відтак, суд вважає, що відповідач 1 безпідставно відмовив позивачу у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що зумовлює висновок про наявність підстав для повного відновлення прав позивача шляхом зобов'язання уповноваженого органу призначити та виплатити позивачу таку допомогу з березня 2025 року по серпень 2025 року включно (в межах позовних вимог).
Визначаючи належну особу, на яку необхідно покласти відповідне зобов'язання з відновлення прав позивача, суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» передбачено, що Пенсійний фонд України має:
- забезпечити з 1 липня 2025 року призначення та виплату державних соціальних допомог, здійснення фінансування соціальних стипендій згідно з переліком, затвердженим цією постановою;
- протягом трьох місяців починаючи з 1 липня 2025 року забезпечити продовження виплати державних соціальних допомог, здійснення фінансування соціальних стипендій, які до 30 червня 2025 року здійснювались структурними підрозділами, на підставі електронних списків отримувачів станом на 1 липня 2025 року, за винятком отримувачів, стосовно яких наявна інформація про обставини, що є підставою для припинення або зупинення виплат, або у яких закінчився строк призначення державних соціальних допомог, здійснення фінансування соціальних стипендій згідно із законодавством.
Відповідно до Переліку видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765, однією із видів державної допомоги, виплата якої з 1 липня 2025 року здійснюється органами Пенсійного фонду України, належить допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Крім того, пунктом 4 Порядку № 332 (зі змінами згідно з Постановою КМУ № 789 від 31.07.2023 року в редакції Постанови КМУ № 765 від 25.06.2025 року) передбачено, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).
Така заява подається органу Пенсійного фонду України або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради (далі - посадова особа виконавчого органу) або адміністратору центру надання адміністративних послуг за місцем взяття на облік внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
Позивачу відмовлено у виплаті допомоги внутрішньо переміщеним особам з березня 2025 року, тобто, до передачі відповідних повноважень органам Пенсійному фонду України щодо забезпечення з 1 липня 2025 року призначення та виплати державних соціальних допомог.
Водночас, на момент вирішення даного спору повноваження щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам належать органам Пенсійного фонду України.
Таким чином, порушене право позивач має бути захищено шляхом покладення відповідних зобов'язань на орган Пенсійного фонду України за місцем взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто на відповідача 2.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою суду від 19.08.2025, інших витрат не заявив, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.03.2025 щодо не призначення ОСОБА_1 допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 з березня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити з березня 2025 року по серпень 2025 року включно, ОСОБА_1 , допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1 - Управління соціальної та ветеранської політики Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 18-А; код ЄДРПОУ 37445416.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368.
Повне судове рішення складено 22.10.2025.
Суддя М.О. Семененко