22 жовтня 2025 року Справа № 280/8881/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; ЄДРПОУ 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Приходська, буд.58, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69095; ЄДРПОУ 43315529) про скасування постанови про накладення штрафу, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. від 29 вересня 2025 року ВП № 78887374 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,0 грн. скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 позивачем здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25 квітня 2024 року з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить рішення №057350008264. Внаслідок перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 25 квітня 2024 року склав 19384,21 грн., що становить 80% від його середньомісячного заробітку - 24230,26 грн. Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за №339/35961 «Про затвердження змін до деяких змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», що набрала чинності з 30 березня 2021 року, внесено зміни до Порядку подання та оформлення для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 №13-1). Відповідно до п.4.10 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, після призначення/перерахунку пенсій електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: м. Білозерське, Покровський район, Донецька область та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, тому після перерахунку пенсії її виплата буде здійснюватись Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Отже, позивач у справі вжив усіх дій в рамках наданих повноважень з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25. З огляду на викладене, у позивача існували обставини, які унеможливлювали своєчасне проведення перерахунку ОСОБА_1 на виконання рішення суду по справі № 200/436/25. Але, старший державний виконавець довільно та упереджено, з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» зробив висновок про невиконання рішення суду у справі № 200/436/25 без поважних причин та виніс оскаржувану постанову. Враховуючи вищевикладене, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. від 29 вересня 2025 року ВП № 78887374 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 є протиправною та підлягає скасуванню. Позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8881/25, а також витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), належним чином засвідчену копію виконавчого провадження № 78887374.
Відповідач також не погодився із заявленими позовними вимогами та 20 жовтня 2025 року подав до суду разом із витребуваними документами через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в обґрунтування якого вказує, що у відділі на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 78887374 з примусового виконання виконавчого листа № 200/436/25, який видав Донецький окружний адміністративний суд, про «зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25 травня 2024 року з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплативши недотриману суму пенсії з урахуванням виплачених сум». Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17 вересня 2025 року, який надійшов на адресу відділу 25 вересня 2025 року за вх. № 15919-2- 26.1, відділ повідомлено, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, триває доопрацювання Пенсійним фондом України інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Отже на даний час існують обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду. Оскільки поважних причин невиконання рішення у встановлений виконавцем строк у листах позивача не зазначено, старший державний виконавець 29 вересня 2025 року за невиконання вищезазначеного рішення на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн. на користь держави, в інтересах якої виступає Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса).
З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25, яке набрало законної сили 31 липня 2025 року:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком без врахування вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25 травня 2024 року з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплативши недотриману суму пенсії з урахуванням виплачених сум.
08 серпня 2025 року ОСОБА_1 на виконання вищезазначеного судового рішення видано виконавчий лист в частині зобов'язального характеру з метою його пред'явлення до виконання до органів державної виконавчої служби.
За наслідками пред'явлення ОСОБА_1 виконавчого листа по справі № 200/436/25 до виконання 20 серпня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. відкрито виконавче провадження ВП № 78887374.
Вказаною постановою позивача повідомлено про необхідність виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 протягом десяти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження.
Листом від 17 вересня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відповідача повідомлено про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Пунктом 2 Постанови № 821 установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цієї постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. На виконання пункту 3 Постанови № 821 триває доопрацювання Пенсійним фондом України інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Отже на даний час існують обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду. Також, вказаний лист містив прохання про зупинення виконавчого провадження до завершення Пенсійним фондом України опрацювання інформаційної системи для обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
29 вересня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. в межах ВП № 78887374 винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,0 грн. у зв'язку із не виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 без поважних причин.
Вважаючи винесення постанови про накладення штрафу протиправною позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статі 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому пунктом 1 частини 2 статті 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частини 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина 2 статті 75 цього Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу до боржника є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
При цьому суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення (за повторне невиконання судового рішення) можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано (повторно не виконано) боржником без поважних причин, і боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.
Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
З системного аналізу норм Закону № 1404-VIII випливає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.
Передбачений статтею 75 Закону № 1404-VIII штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20.
Суд приймає до уваги доводи позивача, що виконання судового рішення в повному обсязі, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Разом з тим, з оскаржуваної постанови вбачається, що штраф до позивача застосований у зв'язку із невиконанням органом пенсійного фонду без поважних причин рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25, якою позивача, окрім виплати пенсії (про неможливість здійснення якої він зокрема вказує у позові) зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25 травня 2024 року з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 17 вересня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило відповідача про існування обставин що унеможливлюють виконання рішення у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування.
Інформації стосовно неможливості виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 в частині, що стосується здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 або існування обставин що ускладнюють виконання рішення суду саме в цій частині вищезазначений лист позивача не містить.
Доказів здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 до вищезазначеного листа позивачем не додано.
Окрім того, суд враховує, що з урахуванням дати відкриття старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. виконавчого провадження № 78887374 (20 серпня 2025 рок) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25, в тому числі в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , мало бути виконано органом пенсійного фонду у строк не пізніше 03 вересня 2025 року.
Натомість, до суду разом із позовом надано копію рішення № 057350008264, зі змісту якого вбачається, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 проведено позивачем лише 02 жовтня 2025 року, тобто після спливу терміну на виконання судового рішення, встановленого постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. про відкриття виконавчого провадження та після винесення оскаржуваної в межах даної справи постанови від 29 вересня 2025 року.
Лист від 17 вересня 2025 року, яким відповідача повідомлено про існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення в частині виплати коштів також направлений на адресу відповідача майже через два тижні після спливу терміну, встановленого постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. про відкриття виконавчого провадження на виконання судового рішення.
При цьому, доказів повідомлення позивачем старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Д.Г. про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 та передання матеріалів пенсійної справи для здійснення виплати перерахованої пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до винесення оскаржуваної в межах даної справи постанови про накладення штрафу позивачем до суду не надано.
Матеріали справи та матеріали виконавчого провадження № 78887374 доказів повідомлення позивачем відповідача про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 не містять.
Враховуючи вказане, з матеріалів справи, судом установлено, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не виконало рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №200/436/25.
Оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду у спосіб, встановлений судом, тому доводи позивача про повне фактичне виконання рішення суду в частині покладених на нього зобов'язань щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зокрема, до прийняття постанови від 29 вересня 2025 року ВП № 78887374 про накладення штрафу, не знаходять підтвердження.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення штрафу прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, та відповідає критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому підстав для її скасування не вбачається.
Доказів протилежного позивачем під час розгляду справи не надано та судом не встановлено.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245, 250, 271, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовити.
Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у строк згідно з частиною 6 статті 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Рішення виготовлено в повному обсязі 22 жовтня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов