22 жовтня 2025 року Справа № 280/9220/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Головного управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, 9А, Київ, 03151, ЄДРПОУ 08803498) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі-відповідач 1), Головного управління Національної гвардії України (далі-відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- дію Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України у вигляді відмови здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022, у частці, що дорівнює 1/3 частини у сумі 5000000 грн., у зв'язку із загибеллю батька - військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України старшого солдата ОСОБА_2 , на утриманні якого перебувала ОСОБА_1 до його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленої листом Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 03 вересня 2025 року №10/57/12-9171-2025, - визнати протиправною та скасувати;
- витребувати у Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та у Головного управління Національної гвардії України (в електронному вигляді) рішення комісії Головного управління Національної гвардії України про призначення одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України старшого солдата ОСОБА_2 : - дружині загиблого - ОСОБА_3 в розмірі ? частини у сумі 7500000 грн (від 12 вересня 2023 року № 27/11/3-1073/11); - матері загиблого - ОСОБА_4 в розмірі ? частини у сумі 7500000 грн (від 18 квітня 2025 року № 27/13/3-10134-2025), про які зазначено у листі Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 03 вересня 2025 року №10/57/12-9171-2025;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України та Головне управління Національної гвардії України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у частці, що дорівнює 1/3 частини у сумі 5000000 грн., у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 07 липня 2022 року, у зв'язку із загибеллю її батька - військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України старшого солдата ОСОБА_2 , на утриманні якого перебувала ОСОБА_1 до його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно пунктів 1 та 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як передбачено нормами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Зазначена норма виражає зміст позовних вимог.
У постанові від 22 січня 2022 року у справі № 9901/291/21 (Провадження № 11-421заі21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права. Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
При перевірці позовної заяви в даній справі встановлено, що позивачем зазначено двох відповідачів, а саме: Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України.
Однак, у прохальній частині позовної заяви однакові позовні вимоги до двох відповідачів одночасно.
Таке формулювання змісту позовних вимог суперечить пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки звернена до суду вимога позивача повинна бути адресована кожному із відповідачів окремо із вказівкою на те, які дії, на думку позивача, повинні бути вчинені кожним із них.
Окрім того, суддя звертає увагу позивача та його представника на те, що відмова, оформлена листом Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 03 вересня 2025 року №10/57/12-9171-2025, правомірність якої є предметом спору в межах адміністративної справи № 280/9220/25, а не листом Головного управління Національної гвардії України.
Також, суддя звертає увагу представника позивача на те, що під час формування позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» замість частин спірної одноразової грошової допомоги, на яку претендує позивач, в абзаці який стосується витребування у відповідачів доказів (пункт 4 прохальної частини позову сторінка 15 сформованого в підсистемі «Електронний суд» позову), сформовано знаки питань, що також свідчить про незрозумілість позовних вимог та їх суперечність положенням статті 160 КАС України.
Окрім того, із вказаного абзацу, з огляду на його розташування між двома різними позовними вимогами (між пунктом 3 та 5 прохальної частини позову сторінка 15 сформованого в підсистемі «Електронний суд» позову), не зрозуміло, чи є цей абзац окремими позовними вимогами немайнового характеру, чи таким чином представником позивача заявлено клопотанням про витребування доказів у відповідача з урахуванням положень статті 80 КАС України.
За таких обставин, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, уточнивши прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України або уточнити коло відповідачів за його позовними вимогами із урахуванням вимог процесуального закону до процесуальної правосуб'єктності кожного із них.
Окрім того, згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Доказів звільнення позивача від сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено на 2025 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01 січня 2025 року - 3 028,00 грн.
Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1 211,20 грн.
Водночас, згідно частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що при тлумаченні поняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21.
Отже, враховуючи предмет, підстави позову, суть заявлених вимог, а також суб'єктний склад правовідносин (кількість відповідачів) за даним позовом, суд зазначає, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та дві немайнові (до двох окремих суб'єктів владних повноважень).
З огляду на викладене, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову становить 1211,20*0,8*2 =1937,92 грн.
Проте, позивачем до матеріалів справи надано платіжну квитанцію 2433-7382-0055-4653 на суму 968,96 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору на суму 968,96 грн.
Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, зокрема прохальною частиною заявленого позову, з урахуванням мотивувальної частини даної ухвали судді, привівши при цьому зміст позовних вимог у відповідність до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України або уточнити коло відповідачів за його позовними вимогами із урахуванням вимог процесуального закону до процесуальної правосуб'єктності кожного із них;
- доказів сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Татаринов