20 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/16936/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі № 240/501/23;
- зобов'язати Головне управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити йому поновлення та виплату із 15 березня 2024 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду 17.04.2023 у справі № 240/501/23, при цьому не припиняючи виплати по інших рішеннях суду.
В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року по справі №240/501/23 зобов'язано відповідача здійснити з 07.09.2022 нарахування та виплату йому підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року. Також рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/4194/23 від 03.05.2023 року зобов'язано відповідача призначити пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 13.05.2021 на підставі подання Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.07.2022 №11/ПВ10878/СУД. Однак, на виконання рішення суду у справі № 240/4194/23 відповідач припинив здійснювати виплату у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Представник вказав, що в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №s 21- 293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 №8). Враховуючи викладене, Головним управлінням рішення суду виконано до моменту виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 у справі №240/4194/23 (переходу на інший вид пенсії).
Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Позивач проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року у справі №240/501/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 07.09.2022 нарахування та виплату йому підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/4194/23 від 03.05.2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 13.05.2021 на підставі подання Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.07.2022 №11/ПВ10878/СУД.
У зв'язку з набранням законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/4194/23 від 03.05.2023 року припинено виплату підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
Листом від 16.08.2024 року №0600-0203-8/103751 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Отже, виплата різниці між попередньо обчисленим розміром пенсії та на виконання вищезазначеного рішення суду буде проводитись в порядку черговості після виділення коштів на виплату заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень. Пенсійним фондом України проведено виплату доплат до пенсій, нарахованих на виконання рішень судів, які набрали законної сили по 19.09.2020. Одночасно інформовано, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі № 240/501/23 зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, починаючи з 07.09.2022, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року. Роз'яснено, що у випадках, коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №s 21- 293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 №8). Враховуючи викладене, Головним управлінням рішення суду виконано до моменту виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 у справі №240/4194/23 (переходу на інший вид пенсії).
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, виплата підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановлена статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон України №796).
Стаття 39 Закону України №796 у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачала, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, 28 грудня 2014 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону України №796 шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.
Таким чином, з 01 січня 2015 року стаття 39 була виключена із Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, 17 липня 2018 року Конституційний Суд України, розглянувши справу №1-11/2018(3830/15) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 2-7, 12 та 14 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, прийняв рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.
Вищезазначені норми, які були визнані неконституційними, втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року №6-р/2018 відновлено дію редакції статті 39 Закону №796, яка була чинною до 01 січня 2015 року, а відтак і відновлено право непрацюючих пенсіонерів, які проживають на території радіоактивного забруднення, на отримання підвищення до пенсії передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ.
Суд також зазначає, що за результатами розгляду зразкової справи № 240/4937/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 дійшла висновку, що із 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015 року.
Враховуючи викладене, позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у зв'язку з чим припинення такої виплати відповідачем є неправомірним.
Як встановлено судом, відповідач припинив здійснювати виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб у зв'язку з набранням законної сили та виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі № 240/4194/23.
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 240/28481/23 висновував таке:
- пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття "пенсія" випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк;
- підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має невизначений у часі граничний термін виплати;
- виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати;
- порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Отже, лише за умов іншого законодавчого регулювання порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені.
Відповідач припинив виплату підвищення до пенсії за відсутності наведених обставин. Перехід позивача на інший вид пенсії не є тією правовою підставою, яка тягла за собою припинення нарахування цього підвищення.
Отже, відповідачем безпідставно не здійснювалося нарахування та виплата підвищення до пенсії у зв'язку з набранням законної сили та виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі № 240/4194/23.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, є протиправною та такою, що порушує законні права позивача на соціальний захист та суперечать принципу правової визначеності.
Таким чином, порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити позивачу з 15.03.2024 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
Вимога позивача щодо неприпинення виплати по інших рішеннях суду задоволенню не підлягає, оскільки вона є такою, що заявлена передчасно.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з мотивів, наведених вище.
З матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено від сплати судового збору, у зв'язку з чим суд відповідно до вимог ст. 139 КАС України не вирішує питання щодо стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки підтвердження понесення інших судових витрат позивачем матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м. Житомир, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 15.03.2024 ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, починаючи з 15.03.2024, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко