21 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 640/14619/20
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення від 09.07.2020 просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 18.05.2020 №16339/6/99-00-04-02-03-06 про результати розгляду скарги;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві оформлене листом від 20.03.2020 №51617/10/26-15-04-07-18;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві відновити у Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку відомості щодо підприємства, як платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік та надати відповідний Витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з неприйняттям податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік відповідачем прийнято рішення, що позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік. Позивач стверджує, що відповідає критерію сільськогосподарських товаровиробників четвертої групи, а рішення прийняті без з'ясування усіх обставин справи.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні 06.05.2025 представник позивача позов підтримала, представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Заслухавши думку представників сторін, суд прийняв рішення продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Головне управління Державної податкової служби у м.Києві подало відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечує, оскільки, податкова звітність, складена з порушенням норм ПК України, не вважається податковою декларацією, крім визначених випадків.
Державна податкова служба України у відзиві на позов вказала, що оскаржуване рішення ДПС від 18.05.2019 №16339/6/99-00-04-02-03-06 не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.
У відповідності до частини 4статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" 20.02.2020 подало звітну податкову декларацію платника податку четвертої групи за 2019 рік (а.с.33-35).
Відповідно до квитанції №2 податкову декларацію прийнято та зареєстровано за №9030735096 (а.с.32).
Листом від 24.02.2020 №33339/10/26-15-04-07-18 суб'єкт контролю повідомив, що декларація вважається неподаною у зв'язку з порушенням п.48.4 ст.48 ПК України, оскільки в декларації вказано невірний код органу місцевого самоврядування на КОАТУУ (а.с. 22).
Позивач направив уточнюючу податкову декларацію, з виправленою помилкою (а.с.37-39), яку згідно квитанції прийнято 03.03.2020 за №9038401289 (а.с. 36).
Листом від 03.03.2020 №40910/10/26-15-04-07-18 Головне управління Державної податкової служби у м.Києві повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" про відмову у прийнятті звітності. В обґрунтування вказано, що документ вважається неподаним у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту "звітний (податковий) період, що уточнюється" (не подано звітний або звітний новий документ).
Платнику податків запропоновано подати податкову декларацію і сплатити штраф або оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 Кодексу (а.с. 25).
10.03.2020 позивачем втретє подано декларацію (а.с.41-43) згідно квитанції №9045956929 (а.с.40).
Листом від 20.03.2020 №51617/10/26-15-04-07-18 Головне управління Державної податкової служби у м.Києві повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ", що вони не є платником податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники в 2020 році (а.с.19).
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Державної податкової служби України з листом від 07.04.2020 №07/04-20 в якому просить, прийняти податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, який був поданий 20.02.2020 за №9030735096, днем його подання та підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік (а.с.28-31).
Рішенням від 18.05.2020 №16339/6/99-00-04-02-03-06 Державна податкова служба України за результатами розгляду скарги повідомила, що рішення №1 Товариство мало право оскаржити до 13.03.2020, тому в цій частині вимоги скарги залишено без розгляду. Скарга в частині рішення №2 не підлягає задоволенню, оскільки на лист від 16.03.2020 платнику податків повідомлено, що статус платника єдиного податку четвертої групи не підтверджено (а.с.13-15).
Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.
Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.
Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
Системний аналіз норм доводить, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2024 року у справі №580/5992/22 підкреслив усталеність позиції проте, що прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежено перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України. Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.
Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Як вже зазначалось 20.02.2020 позивачем за місцем обліку було подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік. Водночас КОАТУУ у декларації був зазначений за місцем знаходження земельних ділянок, тобто - Чернігівська область.
Відповідно до квитанції № 2 податкова декларація позивача як платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 20.02.2021, пакет прийнято, реєстраційний №9030735096, документ доставлено до районного рівня ГУ ДПС у м. Києві 20.02.2020.
Водночас, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 ПК України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов'язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.
У даному випадку контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв'язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України (пропущення встановлених цією нормою строків).
Крім того, слід зауважити, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Разом із цим, відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішення відповідач зазначив, що позивача вже виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи без анулювання реєстрації, що не відповідає суті повноважень податкового органу.
Законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку.
Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Відповідачем підтверджено той факт, що підставою виключення позивача з реєстру платників єдиного податку 4 групи є невчасне подання декларації.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі при виключенні позивача з реєстру платників єдиного податку 4 групи діяли з підстав та у порядку, не передбачених Податковим кодексом України, а тому спірні рішення визнаються такими, що прийняті всупереч вимогам діючого законодавства.
Застосовуючи механізм захисту порушеного права суд вважає за можливе зобов'язати відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи, з 01.01.2020.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" (вул. Молодіжна, 43, с. Данівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17080, ЄДРПОУ 39780275) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 18.05.2020 №16339/6/99-00-04-02-03-06 у формі листа про результати розгляду скарги.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві від 20.03.2020 №51617/10/26-15-04-07-18 у формі листа.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві відновити у Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку відомості щодо підприємства, як платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" 4204 грн сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕМПРОДУКТ" 2102 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко
21.10.25