Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2025 року Справа №200/8035/25
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про:
- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг м. Покровськ № 80009401 від 22 липня 2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг м. Покровськ здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Приписами ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач у позовній заяві відповідачем зазначає - Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ, проте в прохальній частині адміністративного позову просить скасувати рішення та зобов'язати вчинити певні дії державного реєстратора.
Частинами 1, 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Частиною 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Суд зазначає, що державний реєстратор є окремим суб'єктом владних повноважень і може виступати окремим відповідачем по справі, тому позивачу необхідно привести позовну заяву до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і зокрема визначитись з колом відповідачів (хто саме повинен виступати відповідачем у даному спорі) та вимог до нього/них у відповідності до вимог ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (хто на думку позивача порушив його права - державний реєстратор чи ЦНАП).
Згідно з ч. 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».
Позивачем в позовній заяві викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є знаходження сторони у тяжкому майновому стані, який не дає можливості сплатити судовий збір. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з позовною заявою. Відповідна позовна заява розглядається судом виходячи з наведених у ній обставин, підтверджених належними доказами. Разом з тим, матеріали позовною заяви та додатки не містять достатніх обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших підстав для відстрочення сплати судового збору. Позивач зазначаючи про відсутність доходів, з яких може бути сплачений судовий збір не надає належного доказу на підтвердження таких обставин. Сам по собі факт не працевлаштування та окупація місця проживання, не позбавляє особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір. Проте, документів на підтвердження обставин, що у позивача відсутні доходи для сплати судового збору до матеріалів справи не долучено.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Доказів на підтвердження відсутності коштів у позивача до позовної заяви не долучено, а саме лише посилання позивача на складне фінансове становище не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подачу даного позову в сумі 1211,20 гривень.
Позивачем до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 гривень за подачу даного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA 308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)» та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог п. 4, 5 ст. 160, ч. 3, 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання: 1) доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень; 2) позовної заяви в якій визначено відповідача/відповідачів (хто саме повинен виступати відповідачем у даному спорі) та обґрунтовано викладено позовні вимоги до відповідача/відповідачів з посиланням на вимоги чинного законодавства, які на думку позивача порушено державним реєстратором прав на нерухоме майно Єгоровою Людмилою Сергіївною (у разі визначення відповідачем) чи саме Центром надання адміністративних послуг м. Покровськ.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 133, 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання: 1) доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень; 2) позовної заяви в якій визначено відповідача/відповідачів (хто саме повинен виступати відповідачем у даному спорі) та обґрунтовано викладено позовні вимоги до відповідача/відповідачів з посиланням на вимоги чинного законодавства, які на думку позивача порушено державним реєстратором прав на нерухоме майно Єгоровою Людмилою Сергіївною (у разі визначення відповідачем) чи саме Центром надання адміністративних послуг м. Покровськ, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
У зазначений строк позивач повинен надіслати суду документи на виконання ухвали через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова