Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 жовтня 2025 року Справа№200/4578/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. Стойка В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області в який просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми «Ф» ГУ ДПС у Донецький області від 06.06.2025 № 0091598-2405-0515-UA14120010000096882 та № 0091599-2405-0515-UA14120010000096882.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що є власником в нерухомості (житлового будинку/будинків) площею до 120 кв.м. тому звільняється від сплати податку на нерухоме майно. Крім того, ставка податку за 1 кв.м. для нежитлових будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (код 1271), зокрема будівлі тваринництва (код 1271.1), складає 0% розміру мінімальної заробітної плати. Тому вважає, що прийняті спірні податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно та просить їх скасувати.
Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те , що позивач не зареєстрований як фізична особа-підприємець, тобто не звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нерухомість за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 939,7 кв.м.
Позивач надав відповідь на відзив де зазначив, що доводи відповідача необґрунтованими безпідставними та не доведеними жодними доказами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2025 ухвалено рішення про розгляд справи в загальному провадженні та призначено підготовче засідання 29.09.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті в письмовому проваджені.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
19 червня 2025 року позивачем були отримані податкові повідомлення - рішення форми «Ф» ГУ ДПС у Донецький області від 06.06.2025 № 0091598-2405-0515- UA14120010000096882 та № 0091599-2405-0515-UA14120010000096882, якими було визначено грошові податкові зобов'язання у сумі 7027,58 грн, в тому числі:
- по податковому повідомленню-рішенню від 06.06.2025 № 0091598-2405-0515- UA14120010000096882 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 50,1 кв.м. у сумі 355,71 грн.;
по податковому повідомленню рішенняю від 06.06.2025 № 0091599-2405-0515-UA14120010000096882 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , площею 939,7 кв.м. у сумі 6671,87 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов'язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Первинні показники, необхідні для розрахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб містяться у реєстрі платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сформованому на підставі даних про об'єкти нерухомості, отриманих податковими органами у порядку, встановленому підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ (пункт 2 підрозділу 11 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі - Порядок).
У підпункті 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів:
житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку ("б": для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів)
нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як вбачається з матеріалів справи за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються об'єкти нерухомого майна - будинок за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 50,1 кв. м., та нежитлова будівля- корівник відділення МТФ № 2 , за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 939,7 кв.м.
Відповідно до пп.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податвокого кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Отже, зареєстрована за позивачем житлова будівля будинок за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 50,1 кв. м. не є об'єктом оподаткування.
Тому податкове повідомлення-рішення від 06.06.2025 № 0091598-2405-0515- UA14120010000096882 на суму 355,71 грн. прийняте протиправно та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 266.5.1 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до абз. 6 пункту 266.7.1 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до пункту 7.1.2. статті 7 Податкового кодексу України, під час встановлення податку обов'язково визначається такий елемент як об'єкт оподаткування.
Ідентифікація класу та коду типу об'єкта оподаткування проводиться відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507 (далі- Державний класифікатор).
Відповідно до Державного класифікатора будівлі для тваринництва мають код 1271.1.
Андріївська сільська військова адміністрація 09.06.2023 розпорядженням № 09.06.2023 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Андріївської сільської ради» встановила ставки податку на нежитлову нерухомість на 2024 рік за 1 кв. метр (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) 0,1. Ставка по коду «1271», найменування «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства», зокрема код «1271.1», найменування «Будівлі для тваринництва» - 0 (з «позначкою 5» - об'єкти нерухомості, що класифікуються за цим підкласом, звільняються/можуть звільнятися повністю або частково від оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до норм підпункту 266.2.2 пункту 266.2 та пункту 266.4 статті 266 ПКУ) (додаток 2).
Як вже зазначалось судом раніше за позивачем на правах приватної власності зареєстрована нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 939,7 кв.м., зокрема корівник відділення МТФ № 2, що є будівлею тваринництва (код 1271.1).
Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначено, що не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг.
Отже, ставка податку на нерухоме майно позивача за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 939,7 кв.м., зокрема корівник відділення МТФ № 2, що є будівлею тваринництва (код 1271.1) встановлено 0, тобто така будівля не є об'єктом оподаткування.
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо не реєстрації позивача підприємцем, оскільки по перше будь яких доказів суду представлено не було. По друге у суду не має доказів з приводу не використання зазначеної будівлі за призначенням, здачі її в лізинг або в оренду.
Тому податкове повідомлення рішення від 06.06.2025 № 0091599-2405-0515-UA14120010000096882 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 939,7 кв.м. на суму 6671,87 грн. прийнято протиправно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єктом владних повноважень доказів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень не надано.
Вказане свідчить про їх протиправність.
З огляду на наведене прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968.96 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» ГУ ДПС у Донецький області від 06.06.2025 № 0091598-2405-0515- UA14120010000096882.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» ГУ ДПС у Донецький області від 06.06.2025 № 0091599-2405-0515-UA14120010000096882.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 968.96 ( дев'ятсот шістьдесят вісім гривень) 96 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2025 року
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка