22 жовтня 2025 року Справа 160/27103/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи у справі №160/27103/25, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/27103/25 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
20 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про залучення третьої особи, яке надійшло від ОСОБА_1 в «Електронний Суд». Просить залучити себе до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. В обґрунтування клопотання зазначає, що варто залучити ОСОБА_1 у якості третьої особи, оскільки результати розгляду справи вплинуть на мої права та законні інтереси, а саме рішення у справі може мати преюдиціальне значення для майбутніх спорів за участю мене ОСОБА_1 (являюсь сином ОСОБА_2 ), також наслідки рішення можуть привести до матеріальних збитків моєї родини, порушення моїх законних інтересів та обов'язків як ФОП ОСОБА_1 (земельна ділянка орендована ОСОБА_2 ) використовується для ведення мого бізнесу.
Дослідивши матеріали справи, при вирішенні вказаного клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
Так, положеннями ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні статуси третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 09.02.2023 року у справі №160/1472/21.
Суд констатує, що заявник не вказав жодного належним чином обґрунтованого прояву можливого впливу рішення суду в даній справі на його права і обов'язки. Вплив майнового стану суб'єкта господарювання не є підставою для залучення до участі у справі за його участю усіх його контрагентів як зацікавлених суб'єктів. Також очевидним є вплив майнових спорів на родину відповідної особи, яка є стороною в такому спорі, однак ця обставина не є тим юридичним складом, в зв'язку з наявністю якого є можливим залучення всіх родичів до участі у справі в статусі третьої особи. Посилання ж на можливі спори заявника і відповідача є припущенням, що не є підставою для залучення особи до участі у справі в статусі третьої особи.
Враховуючи обставини цієї справи та предмет спору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, в зв'язку з чим у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 49, 50, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи у справі №160/27103/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Н.В. Боженко